Яель Адлер - Внутрішня історія. Про це не говорять

Зразкова купка фекалій коричнева, середньої твердості та з показником рН вище 6 – тобто трішки кислувата. Це зразок багатого різноманіття видів і притулок для багатьох корисних бактерій (нині відомо 40 000 типів бактерій кишківника). Що багатше різноманіття видів, то краще для здоров’я. Зразковим міг би бути кал людини кам’яного віку, яка споживала велику кількість баластних речовин. Сьогоднішні ж купки – це швидше сумне видовище зі зменшеним у багато разів різноманіттям видів. Причина – індустріально виготовлені харчові продукти й антибіотики.

Украй важливим є врівноважене співвідношення всіх мешканців між собою й не надто велика кількість дріжджових грибків. Збалансована спільнота бактерій дбає про щільність бар’єра слизової оболонки кишківника, щоб хвороботворні алергени, збудники чи шкідливі речовини не отримували доступу до слизової оболонки й не переходили до кровоносної системи.

Наші співмешканці в кишківнику виробляють вітаміни, допомагають у засвоєнні важливих харчових мікроелементів, захищають від захворювань серцево-судинної системи, раку, діабету та розладів обміну речовин, продукують медіатори й сигнальні речовини для міцної імунної системи та нашого гормонального рівня й борються з депресіями й мігренями. Правильні бактерії утворюють слиз, який, подібно до крему, підтримує слизову оболонку кишківника змащеною. Тож ковбаска проходить без проблем. На жаль, серед бактерій є й злочинні мешканці, які з задоволенням пожирають слиз, позбавляючи слизову оболонку захисту, гарантуючи довге сидіння на горщику.

Основи флори кишківника закладені ще в момент народження. Чи приходить дитина на світ через вагіну (чудово) чи через кесарів розтин (не забудьте змазати вагінальним секретом), чи годують дитину груддю (оптимальний варіант) або з пляшечки – це все, крім генетики, чинить вплив на мешканців нашого кишківника. Та найбільший внесок робить наш стиль життя.

Щоб ущільнити слизову оболонку кишківника, змащувати її та захищати від запалень, корисною може стати порада: їжте пребіотичні харчові продукти з великою кількістю баластних речовин, які тіло не перетравлює, а також харчові продукти з живими бактеріями.

Пребіотичні баластні речовини – це своєрідні добрива, які слугують поживою для корисних бактерій, забезпечуючи їм найкращі шанси на виживання. Паралельно відбувається регуляція обміну жирів, запобігання запаленням і виникненню ракових утворень, іде боротьба з надмірною вагою. Злі хвороботворні бактерії не здатні їх їсти, саме тому добрі їх витісняють – і це без уживання антибіотиків. Щоб простимулювати зростання популяції протизапальних бактерій і бактерій – стабілізаторів слизової оболонки (біфідобактерій, лактобацил), рекомендовано вживати такі продукти: топінамбур, корінь цикорію, часник, цибулю, порей, артишоки, спаржу, чорнокорінь, цикорій, радикіо, цикорій салатний, броколі, пастернак, червоний буряк, солодкий горошок, папаю, зеленуваті банани, диню, персик, горішки кеш’ю та картоплю в мундирах. У всіх, кого терзає синдром подразненого кишківника, в прямому значенні «на вустах і в кишках» улюблена страва – луска зернят індійського подорожника, багата набухлими, слизистими та розчинними баластними речовинами. Вони роблять внесок до обсягу калових мас та їхнього легкого виходу. Продукти з високим умістом волокон і баластних речовин – це цілозерновий хліб, бобові та горіхи. Вони обтяжують калові маси й підтримують рефлекс відкриття заднього проходу під час перебування в туалеті. Баластні речовини для здорової флори кишківника можна придбати і в формі харчових добавок в аптеках. Здебільшого вони називаються «фрукто-» або «галакто-олігосахариди», «резистентні сили», «волокна акації», «пектин» або «інулін». Щоб не спровокувати закреп, треба вживати достатню кількість рідини. У разі здуття живота до баластних речовин слід звикати поступово. Деяким пацієнтам рекомендують дієту FODMAP. FODMAP – це абревіатура для «ферментованих оліго-, ди-, моносахаридів і поліолів». Під час такої дієти на декілька тижнів відмовляються від вуглеводів, що можуть бродити, тобто від фруктів, овочів, хліба, молочних продуктів і солодощів. Тоді їх поступово знову вводять до раціону та спостерігають, що саме пацієнт переносить добре, а що – погано. Така дієта суперечить рекомендації приймати фрукто-галакто-олігосахариди, що, знову ж таки, чудово допомагає багатьом пацієнтам із синдромом подразненого кишківника. Наукова спільнота ж досі не дійшла спільного висновку.