Яель Адлер - Внутрішня історія. Про це не говорять

Організм погано переносить швидко перероблений в індустріальних умовах хліб, адже він містить подібні до підсолоджувачів вуглеводи, які не перетравлює тонка кишка. Там вони не засвоюються, тож неперетравлені потрапляють до товстої кишки, де бродять, коли їх розщеплюють бактерії товстого кишківника. Хто ж усе одно полюбляє хліб, той мав би перейти на традиційно спечені сорти: у доброму (кислому) тісті, яке доходить декілька годин, кисломолочні бактерії та дріжджі розкладають вуглеводи, що викликають здуття. Так переносимість хліба зростає.

Факт залишається фактом: оскільки злаки увійшли до раціону людини тільки-но з часу, коли вона припинила кочівний спосіб життя, тобто приблизно 10 000 років тому, то еволюція не мала достатньо часу, щоб пристосуватися до них повною мірою. Це можна однозначно спостерігати тоді, коли пацієнти знову й знову одужують від порушення обміну речовин, запалень шкіри чи органів, щойно різко обмежують споживання виробів із пшениці або взагалі відмовляються від них. Дослідження доводять, що гліадин зі злаків підвищує пропускну здатність слизової оболонки кишківника для подразників та активує запальні процеси. Навіть якщо целіакії немає. Симптоми відповідають тим, що спостерігаємо в осіб із синдромом подразненого кишківника.

У будь-якому випадку матиме сенс відновлювати слизову оболонку кишківника, дбаючи водночас про покращення його флори. Це стосується також тих людей, які не можуть переробляти гістамін і споріднені з ним медіатори й тому скаржаться на проблеми з кишківником. Саме непереносимість гістаміну часто стає ознакою порушеної флори кишківника. Тому діагностика скарг на цю систему має бути всеохопною: тести на алергію, ультразвукова діагностика органів у ділянці шлунка, аналіз крові та калу, а також ендогастроскопія. При цьому лікарі вистежують захворювання органів травлення або ж бактерію шлунка Helicobacter pylori . Вона слугує, як уже було зазначено, головною підозрюваною в запаленні слизових оболонок шлунка, але здатна спричиняти й виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо у вас виникли скарги на верхню частину шлунка, біль під грудьми після їди, відрижку, печію та здуття, це може бути пов’язане з розмноженням цієї бактерії. Вона захищає себе від кислого шлункового соку за допомогою вироблення лужного амоніаку з сечовини, якою себе оточує. При цьому утворюється діоксид вуглецю, який можна виявити навіть у диханні, якщо дати пацієнтові перед цим спеціально маркований тип сечовини. Серед іншого мучителя можна виявити і в пробах калу, і через гастроскопію, і за допомогою аналізу крові.

Якщо всі ці обстеження не привели до якогось результату, то з високою ймовірністю можна говорити, що у вас синдром подразненого кишківника, тобто проблеми з кишківником без конкретних органічних причин. Іноді такий синдром насмішкувато називають «синдромом примхи», але його слід сприймати цілком серйозно. Останнім часом таки вдалося встановити деякі фактори, які сприяють такому розладу кишківника. До них зараховують стрес і психічне навантаження, а також розлади нервової системи кишківника, інфекції з відповідними змінами флори кишківника, неправильне харчування, недостатню кількість руху, недосипання тощо.

Хороша новина: синдром подразненого кишківника хоч і неприємний, проте не несе великої загрози. Оскільки такий синдром – це діагноз методом виключення, тобто коли не було виявлено якоїсь конкретної причини, то лікування полягає у відновленні балансу за допомогою зменшення скарг. Оскільки ж вони відрізняються в усіх пацієнтів, то загальноприйнятого рецепта не існує.

Спробуйте уникати кави та коли, не куріть. Викресліть із раціону такі продукти цивілізації, як пророщене зерно, фастфуд, підсолоджувачі, барвники, консерванти та обтяжені пестицидами харчові продукти. Споживайте менше солі, рекомендована верхня межа становить 5 грамів на день, тобто не більше, ніж наповнена по вінця чайна ложечка без горбка.

Допомагають також популярні засоби, які відпускають без рецепта: чаї (кмин, ромашка, чорний чай, фенхель, м’ята, імбир, меліса), лікувальні грязі, капсули з дубильними речовинами (з таніном) і плід папаї. Іноді в пригоді можуть стати ліки, які продають без рецепта, що знімають спазм, або піногасителі, які розбивають пухирці газу в кишківнику, звільняючи від болю. Однак такі лікарські засоби лише пом’якшують симптоми й не лікують саму причину. Мінімум два літри води або чаю на день сприятимуть легкому походу в туалет. Регулярний рух сприяє просуванню вмісту кишківника. До секретних порад відносять і магнезію, яка сприяє роботі нервів і м’язів кишок. Не забувайте тюнінгувати флору кишківника. Це важливий ключ до лікування синдрому подразненого кишківника й одна з найпоширеніших підозр під час скарг на травлення. Найсучаснішу методику оптимально розпочинати з молекулярно-генетичного обстеження в спеціалізованій лабораторії нашого улюбленого кінцевого продукту обміну речовин. Адже недарма кажуть: якщо у флорі кишківника точаться баталії, це видно по фекаліях. У пацієнтів із синдромом подразненого кишківника зазвичай зміщена здорова стабільна флора кишківника: добрих бактерій надто мало, а поганих – забагато. Це називають дисбіозом. У хворих діагностують наявність мікроскопічних запальних процесів і надміру пропускний дірявий бар’єр слизової оболонки. Частково відсутні цілі групи корисних для здоров’я мешканців кишківника, підсилювачів імунної системи, будівників слизових оболонок, стабілізаторів слизових тканин і постачальників захисних речовин.