Потім полковий командир, мабуть, забув вчасно розпорядитися, у нього он скільки проблем! А я як безпосередній начальник також не міг проконтролювати. Мені було сказано: не лізти не в свою справу. Я й не ліз. Та й не було у мене можливості лазити.
Тепер же Зумаров, як з’ясувалося, не був ні сержантом, ні навіть солдатом. І під військову юрисдикцію він також не підпадав: не прийняв присяги — значить, не можна й військовим трибуналом судити, а за цивільним законом він нічого поганого не зробив, просто на кілька днів з одного міста поїхав до іншого. Звичайно, ті півтора року, що він провів в армії, йому також не можна було зараховувати в термін служби, бо термін служби в армії обчислюється з дня прийняття присяги. Тут вже Зумаров міг піднімати скандал: знати нічого не знаю, я прийшов до армії, я чесно служив, чому ви мене не привели до присяги? Це не моя турбота, а ваша!
Скандал розгорався, і його потрібно було негайно припинити, бо постраждати могли не лише дрібні пішаки на кшталт командира полку, а й дехто вищий. Скандал зам’яли на рівні Прикарпатського військового округу. Там знайшли компроміс. Зумарову залишалося служити ще більше року, а йому запропонували демобілізуватися негайно, за станом здоров’я. Зумаров компроміс прийняв. У Москву ж повідомили, що в Омську був дійсно затриманий сержант Прикарпатського військового округу Зумаров, тільки він вже не стройової сержант, а демобілізований достроково. Комісований сержант страждає розладом пам’яті, тому не пред’явив патрулям відповідні документи.
Таланить зумаровим, шкода лише, що надто їх багато в незламній армії.
Прокляттям Радянської Армії було соціалістичне змагання: ось це кращий взвод, а це найкраща рота, кращий батальйон, полк, бригада, дивізія. Одні комісії змінювали інші, за ними з’являлися треті, вони перевіряли, перевіряли і перевіряли, вони ставили оцінки, оцінки і оцінки. На цій основі визначалося: вам — перше місце, вам — друге, вам — двадцять третє.
Така система неминуче ставила кожного командира перед сумним фактом: не має значення, як підготовлений ввірений тобі підрозділ або частина, важливо, як ти зумієш пустити пил в очі комісії, як зумієш її обдурити чи задобрити.
Через багато років я мав можливість подивитися на бойову підготовку в арміях Великобританії, Канади, США. Ніяких оцінок. А чому? А тому, що кожному солдату, є комісія чи немає її, все одно хочеться при стрільбі влучити в ціль, кожному водієві хочеться провести свій танк через перешкоди танкодрому не гірше за своїх товаришів. Відстрілялися, відводили бойові машини, поділіться враженнями між собою, це і буде оцінкою. А ще послухайте вказівки інструктора, як наступного разу поліпшити результат. І це — все!
Якість підготовки солдатів і офіцерів в країнах Заходу визначається за тим же принципом, що і у нас при здачі іспиту на водійські права: пройшов чи не пройшов. Немає ніяких задовільних, хороших або відмінних оцінок. Командирам усіх рангів потрібно виявити тільки одне: готовий цей солдат воювати чи не готовий, потрібно йому додаткова підготовка чи його можна посилати в бій, зможе ремонтник двигун танковий в польових умовах змінити чи не зможе, готовий навідник стріляти з танка, який рухається пересіченою місцевістю, по рухомим цілям або ж тільки з місця по нерухомих.
Так у них і фізична підготовка перевіряється. У нас — бруси паралельні, перекладина, стрибок через коня, смуга перешкод і, зрозуміло, крос пересіченою місцевістю.
У них — ніякої гімнастики, ніяких перекладин і брусів. Миля по прямій. Дистанцію видно від початку до кінця. Ні обдурити, ні зрізати. Норматив жорстокий, однак ніяких оцінок, ніяких передовиків, ударників або відмінників. Все простіше: вклався чи ні.
А у нас — дай оцінку. І неодмінно відмінну. І щоб в роті три чверті було відмінників, а у решти щоб оцінки були не гірші за хороші. Тоді рота твоя буде відмінною вважатися. А в батальйоні дві роти мусять бути відмінними, одна — не гірша за хорошу, тоді батальйон відмінним назвемо, тоді комбату підвищення.
Що робить такий комбат перед перевіркою? Він кумекає. А зкумекавши, діє. Третій роті все одно відмінники не потрібні. Їй досить бути хорошою. Тому всіх кандидатів у відмінники тимчасово переведемо до двох перших рот, щоб гарантовано зробити їх відмінними. А з першої і другої рот, знову ж тимчасово, тих, хто на відмінно не тягне, переведемо до третьої роти.
Читать дальше