З Росією партнерство надзвичайно важливе в економічній сфері. Назвіть мені хоча б одну галузь української економіки, яка б за півроку збільшила експорт продукції до Росії, до такого близького партнера, яким хвалиться влада. Автомобілебудування, наприклад. Партнерство потрібне, то чому ж вони розмістили замовлення на Боінгу?
Я народився і виріс у Запоріжжі. У мене батько все життя пропрацював на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті. Це 10 000 працівників. Якби підприємство розширило ринки збуту, то це було б краще для мого батька та тисяч інших сімей працівників підприємства. Де таке рішення влади, де така політика?
— Наскільки реальною є можливість вашого об’єднання з представниками інших демократичних сил? Напевно, ваші однодумці є в інших партіях, об’єднаннях. Що робити, щоб усі такі проекти, як ваш, не зазнали фіаско? Дуже часто постає питання: хто перший, хто головніший і на цьому ґрунті перспективні проекти руйнуються.
– Є нагальна потреба об’єднання всіх, хто вважає себе українцями і хто прагне для себе та своїх дітей кращого життя. А це 46 мільйонів громадян. Тому перший для нас висновок — має бути сформована, і вона буде сформована, загальнонаціональна політична сила. Ніяка не партія і не політична структура однієї або двох областей, регіонів. Бо ситуація економічна і політична просто змушує до цього тих, хто ще донедавна вагався до об’єднання. Навіть ті, хто раніше бачив себе лише вождем, починають розуміти це, і тепер мусять себе позиціонувати нарівні зі звичайними членами громадських організацій. Ми спілкуємося з усіма близькими по духу громадськими організаціями. Причому не з позиції лідерської, а на рівних. У Львові, наприклад, молодь ініціювала акції протесту проти антиукраїнської діяльності міністра освіти України Табачника. Ми брали участь. У Харкові разом з місцевими організаціями відстоювали парк від вирубки. Проти податкового кодексу проводили акції в Одесі, Хмельницькому, інших містах. Не в тому річ, хто очолює. Важливо, щоб втілювалася українська ідея, чинилася дія. Громадські організації повинні об’єднуватися, і вони будуть об’єднуватися. Я переконаний, що на початку вересня ми можемо об’єднатися. Всім українським організаціям і партіям, які стоять на українських принципах, треба об’єднатися.
Ми пообіцяли, що процес переговорів з усіма гіпотетично можливими партнерами буде прозорим. Наш форум відбудеться на початку вересня. Це буде не форум окремих прізвищ, а форум організацій. Громадські організації свою роботу виконають. Все завершиться ухвалою щодо підтримки гідних людей на місцевих виборах. Не себе призначаючи на чолі списку, не пхаючи туди потрібних бізнесменів. Нема у нас такого і не буде. А тих, кого місцеві громади вважають авторитетними людьми в містах і селищах. Наступний крок: ті партії, які підтримують громадян України, а не власний бізнес, мають об’єднатися з громадськими організаціями напередодні виборів. І на виборах продемонструвати те, що називається успіхом або формулою успіху на виборах. Формула успіху на виборах — це люди і громадські організації й по-справжньому українські партії. Лише якийсь один з трьох названих елементів не справиться. І якщо хтось когось захоче очолити, то це також не спрацює. Тому деякі вождистські проекти в Україні і зазнали поразки. Бо лідери тільки себе, рідних і красивих, й бачили. А що зробили для людей, а де команда, де громадський сектор? А взагалі, вас хтось підтримує? Популярність і підтримка виборця — це зовсім різні речі.
— Існує також проблема політичної волі. В армії завжди виправдовував себе принцип авторитетного командира: «Роби, як я». Як можна на рівні громадської організації це застосувати? Адже людям треба продемонструвати, що є лідер, який живе за принципом: «Сказав — зробив».
— Українська дія є формулою успіху. Коли правильно говориш і правильно дієш, а краще навпаки — правильно дієш і вже потім говориш.
— Можете назвати якісь конкретні результати діяльності «Оновлення країни»? Дивлячись на які, люди вже можуть сказати: «Ага, вони й справді можуть, у них й справді виходить». Чи є втілене щось таке успішне, що можна, образно кажучи, помацати і побачити?
— Трудовий кодекс. Його проект представляли уряд і проурядова партія у парламенті. Ми не просто заперечували цей Трудовий кодекс, а конкретно відстоювали інтереси людей разом з трудовими колективами Чернігівської та інших областей. Доходило навіть до страйків. Якщо вимоги не будуть враховані, то страйк буде продовжено. Мають бути враховані права трудових колективів. Не роботодавець, та ще й іноземний, переписуватиме трудові акти, згідно з якими робочий день відтепер триватиме 12 годин. Вибачте, 8 годин і крапка. Трудовий колектив має укладати угоду, а не роботодавець.
Читать дальше