Віктор Галенко - Голодомор – це і український Голокост, або «Геть від Москви», допоки та геноцидонебезпечна. Полемічні нюанси в статтях С. Кульчицького про Голодомор.

Насамкінці доцільно підкреслити — спеціально для депутатів Верховної Ради, що мають намір ревізувати закон про Голодомор — нюансні щодо висновків і тверджень С. Кульчицького моменти, зокрема: 1) Голодомор як злочинна акція підпадає під визначення геноциду, дане Конвенцією ООН «Про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього», одразу за трьома ознакам: навмисне створення умов, несумісних із життям; заподіяння розумового розладу (психічної шкоди), насильне переведення дітей на російську мову навчання; 2) Голодомор чітко позиціонується як геноцид при розгляді його в суто національному контексті, тобто при абстрагуванні його від соціальних обставин, які справді були спільними для всіх народів СРСР; 3) Конфронтація української і російської національної ідей всередині України аж ніяк не означає протистояння між етнічними та російськими українцями чи між україномовними та російськомовними українцями. В число прихильників обох національних ідей входять представники всіх чотирьох груп населення. А це означає, що Україна розділена не за територією, не за мовою, не за національностями, а за ідеологією — на патріотів українських і патріотів російських (на українських і російських націоналістів).

На завершення не можна ще раз не наголосити на цінності того вкладу, який привніс у справу відродження національної свідомості та історичної правди своїм дослідження Голодомору Станіслав Владиславович Кульчицький. Цінність дослідження актуальна особливо зараз, коли об’єднаним фронтом атакують нашу національну свідомість та історичну пам’ять зовнішні та внутрішні вороги Української держави — незалежної України з державотвірною політичною нацією українців. Зовнішній ворог — це імперська Москва Путіна, Медведева і К 0, яка покищо загрібає антиукраїнський жар руками п’ятої колони, але в будь-який момент готова повторно розіграти п’єсу В. Ульянова «Перетворення УНР в УРСР». Тож будьмо пильними, бо в Сіверськодонецьку вже відбулося дві репетиції, а успішна постановка цієї п’єси — повільний духовний геноцид, тобто поступове знищення українців як таких (до речі, не виключений стовідсотково і недуховний).