Дмитро Чобіт - Фарисеї, або Неоголошена війна Україні

Ю.Тимошенко добре знає рівень морального авторитету Президента, тому до певного часу вона не ризикує ставати із ним у відкриту опозицію. Вона це обов’язково вчинить, коли матиме більшість у парламенті. На це Юлія Володимирівна і сподівається, але поки що вимушена маскуватися і чинить це досить успішно, подібно до стародавніх фарисеїв.

Подумайте хто з політиків,

які йдуть до влади, що зробив

у своєму житті. Проаналізуйте

хоча б трошечки їхнє життя.

Юлія Тимошенко. [69] [69] Лещенко С. Розмова з Юлею Тимошенко // Українська правда // Цит.за передруком в “Львівській газеті”. – 2005. – 22 вер. – С.6.

За будь-яких обставин люди

мають знати, що всім загалом

вони обиратимуть народного

прем’єр-міністра.

Юлія Тимошенко. [70] [70] З виступу у прямому ефірі ТРК “Київ”. – Програма “Телепресклуб”. Випуск “Плюси і мінуси”. – Ведучий Василь Зима. – 2006. – 14 січ. – 19-15.

На усіх своїх зустрічах з виборцями Ю.Тимошенко незмінно, як заклинання, повторює фразу: “На парламентських виборах 26 березня народ буде обирати не просто народних депутатів, не просто політичну силу, а всім народом будуть обирати свого народного прем’єр-міністра, так само, як обирали президента країни… І тому я хотіла б, щоб ми дуже уважно віднеслися до такого нового права людей обрати народом прем’єр-міністра”. [71] [71] З виступу у прямому ефірі ТРК “Київ”. – Програма “Телепресклуб”. Випуск “Плюси і мінуси”. – Ведучий Василь Зима. – 2006. – 14 січ. – 19-15. Ці заклинання Ю.Тимошенко вимагають хоч короткого коментаря.

По-перше. Це є абсолютною неправдою, що народ буцім обирає прем’єра. Насправді виборці обирають народних депутатів України – членів парламенту, а новостворена парламентська більшість буде пропонувати кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України. А це, як говорять в Одесі, дві великі різниці.

По-друге. Коли Юлія Тимошенко говорить: “Народ обиратиме народного прем’єр-міністра”, вона передусім має на увазі себе. У такий спосіб Юлія Володимирівна показує власну персону як своєрідну спадкоємицю загальновизнаного народного Президента України Віктора Ющенка. Звідси й лицемірні реверанси у його бік і прожекти на дружбу та співпрацю.

По-третє. Ю.Тимошенко видає бажане за дійсне і своїми заклинаннями намагається схилити більшість виборців на бік блоку свого імені, що дасть їй можливість провести в український парламент більшу кількість своїх депутатів переважно; з числа олігархів, бізнесменів,; кучмістів і просто пройдисвітів. Тому виборцям треба популярно роз’яснити, що кожен голос, поданий за теперішній список БЮТ, це голос не за так званого міфічного народного прем’єр-міністра України, а за цілком конкретних кандидатів: Суслова, Губського, Кожемякіна, Сігала, Фельдмана, Лукашука, Абдулліна, Баграєва, Жеваго, Єдіна, Хмельницького, Осику, Гладія, Борзих, братів Буряків, Кириленка, Васадзе та багатьох інших відомих кучмістів та поки що малознаних безпартійних бізнесменів, які у першій, умовно прохідній сотні окупували більшу частину місць.

По-четверте, такими заклинаннями Ю.Тимошенко та її агітатори намагаються збити виборця з пантелику та відволікти його увагу від головного – вкрай не симпатичного списку БЮТ.

По-п’яте, заклинання тимошенківців про так звані всенародні вибори прем’єр-міністра неодмінно супроводжуються двома речами:

а) вульгарною і безпредметною критикою так званого “оточення президента”;

б) поясненням, що “ми не конкуруємо з Віктором Ющенком. В.Ющенко не очолює список “Нашої України”. “Наша Україна” іде окремо і “Наша Україна” має в списках якраз всіх тих людей, які зруйнували єдність помаранчевої команди”.

На превеликий подив, нашоукраїнці ніяк не реагують на такі, хоч і убого-примітивні, але вкрай агресивні випади на свою адресу. Можливо, вони вважають, що дзявкання моськи слону не шкодить, але їм слід пам’ятати, що крапля за краплею камінь довбає. Та й зрештою, значна частина виборців, не маючи інших аргументів, собачий лай може сприйняти за голос херувимів.

Вже після Помаранчевої революції коаліція “Наша Україна” на чолі з Віктором Ющенком перетворилася на політичну партію. Партійний квиток під № 1 отримав її фактичний засновник і лідер Віктор Ющенко. Добре розуміючи, що ця політична сила має велику суспільну вагу і стоїть на перешкоді до здобуття влади, Ю.Тимошенко де тільки може намагається забити побільше клинців у середовище “Нашої України”. Це вона особисто робить регулярно і системно. Вслід за нею подібне чинять по всій Україні бютівці, наївно вірячи у те, що роблять добро Україні. Але хіба може бути добро українцям від такої настанови Юлії Володимирівни: “ Я кажу відверто: буду все робити для того, щоб мінімізувати відсотки, які візьме “Наша Україна” у Верховній Раді”. [72] [72] Неїжмак В. Юлія і “Цікаві хлопці” // Україна молода. – 2006. – 2 лют. – С.4. Це кредо Ю.Тимошенко озвучила на зустрічі з виборцями у Полтаві. Але це не лише лозунг – то найголовніша партійна програма її теперішньої діяльності. Саме крізь призму цієї позиції Ю.Тимошенко потрібно розглядати всі її дії, що стосуються газової кризи та звинувачень нею у державній зраді українського уряду голосування за його відставку та інших дестабілізуючих дій. Саме деструктив і дестабілізація ситуації в державі спрямовані на підрив авторитету “Нашої України” і Президента. Чим гірше “Нашій Україні”, тим ліпше Ю.Тимошенко та її полум’яним соратникам – М.Бродському і О.Турчинову. Ліпше тому, бо вони зможуть більше “відкусити” і “відірвати” голосів виборців – симпатиків Ю.Ющенка і “Нашої України”.