Дмитро Чобіт - Фарисеї, або Неоголошена війна Україні

Однак, цього не сталося, бо вранці 4 січня 2006 року угоду про постачання газу Росія і Україна підписали. До речі, це сталося у зв’язку із дорученнм В.Путіна керівництву “Газпрому” – зробити все, аби до 9 години ранку за московським часом угода була підписана. Президент Росії спішив тому, що на 10 годину ранку за середньо-європейським часом Європейський Союз мав розглянути питання щодо газового шантажу Росії, засудити її та застосувати до неї санкції. Консолідована позиція країн Заходу та США загрожувала В.Путіну непередбачуваними неприємностями, тому він вимушений був рятувати власну репутацію. Ось чому не вдався початковий задум і не були дотримані інші домовленості, які мали дуже серйозно вплинути на українські парламентські вибори. Звичайно, що перед загрозою міжнародних неприємностей якісь передвиборно-газові плани в Україні мали відступити на п’ятий план.

Як пише С.Белковський: “Щасливий платонічний роман дав тріщину 4 січня, коли “Газпром” і “Нафтогаз України” підписали відому угоду, що врятувала Україну від вимерзання. В угоді про Юлію Тимошенко не було ні слова. Просто “Газпром” дуже не любить “Ітеру” і ніяк не хотів мати з нею справ, навіть незважаючи на дачні посидіння В.В. і В.Ю. Це й викликало істерику “газової принцеси”, крики про “зраду національних інтересів” і голосування разом з ПР, КПУ і СПДУ(о) за відставку уряду Єханурова”.

Щодо персони Ю.Тимошенко, то вкрай настороженими для українців мають бути такі слова російського політолога Станіслава Белковського: “Будучи обмеженою зобов’язаннями перед Кремлем, Юлія Володимирівна не може робити деякі кроки”. [65] [65] П’єцух М. Лебедина пісня Кремля // Україна молода – 2006. – 26 січ. – С.5. Що це за кроки він не пояснив. Але хіба допустимою є ситуація, коли політик, не кажучи вже про керівника держави, має якісь особисті зобов’язання перед керівництвом сусідньої країни? Такий факт може свідчити лише про його залежність і вразливість, і це ще м’яко сказано, а якщо це так, то хіба такий “політик” може принести користь власній країні та її народу?

Звичайно, що всіх хитросплетінь російської влади відносно України ми знати не можемо, однак навіть із відкритих джерел можна почерпнути чимало цікавого і пізнавального для українців.

17 грудня 2005 року радіостанція “Эхо Москвы” випустила в ефір чергову вечірню програму “Проверка слуха”. Мету програми сформулював її ведучий Віталій Димарський: “Вимоги Москви платити за газ за ринковою ціною та їх політичні наслідки для України”.

У передачі взяли участь публіцист Леонід Радзіховський, депутат Держдуми Росії Олександр Лєбєдєв і відомий політолог Глєб Павловський. Передача була довга і цікава, а стенограма її велика, тому наведу лише окремі, найбільш характерні епізоди, які стосуюються Юлії Тимошенко. Під час обговорення питання, що станеться в Україні у разі припинення газопостачання, присутні у студії зійшлися у думці, що коли економіка України “затріщить, то природньо затріщить і Ющенко по всіх швах”, – це слова Л.Радзіховського, провідного публіциста “Известий”. У такому випадку, вважали співрозмовники, можуть спалахнути великі антиросійські настрої в Україні, особливо, коли до народу звернеться Президент. У такій ситуації Росії потрібно шукати в Україні силу, яка була би до неї прихильна, але відкрито про це не говорила, як то роблять Регіони Януковича. Такою політичною силою, на думку присутніх у студії, може бути лише Юлія Тимошенко. “ Вона ніяк не вважається проросійською і на ній не лежить каїнова печатка проросійського кандидата. А у цій ситуації коли народ (український – Д.Ч.) осатаніє на Росію, то це дійсно каїнова печатка проросійського кандидата. Це перше. Друге. Вона вчасно зіскочила з корабля і тому на ній не лежить відповідальність за нинішню ситуацію. Тому своїми діями Росія реально допоможе їй ,” – до такого висновку прийшов Л.Радзіховський. [66] [66] Стенограма передачі “Проверка слуха” в ефірі радіостанції “Эхо Москвы”. – 2005. – 17 дек.

А ось ще один Московський аргумент на користь Юлії Тимошенко, цитую мовою оригіналу: “ В острой ситуации всегда выигрывает наиболее отмороженый или говоря более академично – более харизматичный политик… В ситуации когда народ может осатанеть, всегда выигрывает тот кто может стать во главе сильно приподнятого народа. В этои ситуации их панночка с ее горящими глазами имеет очень хорошие проходные данные ”, – підбив підсумок той же Л.Радзіховський і з ним погодилися всі присутні.