Дмитро Чобіт - Фарисеї, або Неоголошена війна Україні

У свою чергу, Тимошенко запевнила, що коли вона знову займе пост прем’єр-міністра за підсумками парламентських виборів в березні 2006 року, або у випадку дострокового усунення Ющенка від влади, Україна відмовиться від ревізії приватизації крупних підприємств, які належать російському біснесу. Також Тимошенко запевнила, що підтримає участь російського капіталу в приватизації держкомпанії “Укртелеком” і реанімує проект Російсько-українського газотранспортного консорціуму, який буде контролювати існуючі і будувати нові газопроводи на території України.” [62] [62] News ru. // http://news.ru/com/Russia/18 oct 2005/denator print.html

У подібному стилі інформація про другий візит Ю.Тимошенко у Москву була викладена і в інших ЗМІ. Тоді ж з’явилися і повідомлення, що в Росії створено своєрідний виборчий штаб Ю. Тимошенко, який очолив сенатор від Липецької області Максим Кавджарадзе.

Українські ЗМІ вкрай скупо висвітлювали поїздки Ю. Тимошенко до Москви та обставини її тамтешніх переговорів. Зокрема, 29 вересня 2005 року “Львівська газета” на першій сторінці опублікувала невелику замітку про поїздку в Москву, у якій було написано: “ Вчора 28 вересня (насправді 27 – Д.Ч.), екс-прем’єр міністр України Юлія Тимошенко перебувала в Москві з приватним візитом та “обідала з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіни м”. Про це “Газету” повідомило інформоване джерело в адміністрації глави російської держави, яке побажало залишитися не названим ”. На запитання журналістів розповісти про свої московські візити Юлія Володимирівна відповідала коротко – вона їздила в Москву захищати національні інтереси України.

Під час зустрічі з відомим російським політологом Станіславом Белковським автор цих рядків запитав, що він може сказати про захист Юлією Тимошенко національних інтересів України під час візиту у Москву? Його відповідь була стримано-мудрою: “Мені важко уявити, що Володимир Путін запрошує Юлію Тимошенко в Москву, аби обговорити з нею питання захисту національних інтересів України”.

Станіслав Белковський, який свого часу досить тісно співпрацював із Ю.Тимошенко, був посередником між нею та Б.Березовським і навіть зустрічався із Юлею Володимирівною на дачі Олександра Волкова в Осокорках під Києвом, висловив у пресі і на зустрічі зі мною ряд дуже цікавих відомостей, у тому числі про її московські візити. Зокрема, 26 січня 2006 року газета “Україна Молода” опубліковала інтерв’ю із С.Белковським, де він торкається московських домовленостей Ю.Тимошенко. Він стверджує, що на переговорах у Москві значне місце посідали саме питання постачання газу в Україну та можливість заміни скандально відомого “Росукренерго” на іншого посередника. Із слів С.Белковського випливає, що газова криза і навіть її роз’яснення ретельного готувалися у Москві. Ось фрагмент цього інтерв’ю.

Запитання: “ Про йомовірні домовленості Тимошенко і Путіна говорили багато. За вашою версією конкретно у чому вони полягали? ”

Відповідь: “ У тому, що на піку газової кризи, яка мала припасти на кінець січня і початок лютого цього року, Тимошенко домовиться про постачання середньоазіатського газу через іншого посередника, зокрема “Ітеру” за ціною 110-115 доларів. Це Юлією Володимирівною було б оголошено як величезний ціновий успіх. А Путін гарантував би транзит чероез Росію з єдиною метою – зруйнувати і знищити Ющенка, якого він ненавидить як переможця Помаранчевої революції. Але цієї домовленості із Тимошенко після 4 січня більше не існує. Для Юлії Володимирівни підписання угоди на початку січня було несподіванкою ”. [63] [63] П’єцух М. Лебедина пісня Кремля // Україна молода – 2006. – 26 січ. – С.5.

У чому полягала суть газових планів розповів на сторінках “України Молодої” один із лідерів російської демократичної опозиції, екс-міністр економіки Росії, дупутат Держдуми Іван Стариков: “Я впевнений, що Путін готовий віддати газ за низькою ціною, аби потім отримати українського Прем’єра з розширеними повноваженнями, якого можна буде смикати за ниточки з Кремля. Мати такого прем’єра заповітня – мрія Путіна.” [64] [64] П’єцух М. Янукович для Путіна – збитий пілот // Україна молода. – 2006. – 5 січ. – С.2

Цілком зрозуміло, що коли б за допомогою Ю.Тимошенко газовий конфлікт вдалося вирішити, то її рейтинг неодмінно б сильно зріс і майже гарантував повну перемогу на парламентських виборах 2006 року.