Дмитро Чобіт - Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука

Варто звернути увагу на ту обставину, що згадані засоби масової інформації контролюються бізнес-політичною групою Суркіса-Медведчука через засновані ними ж фірми, організації чи відданих партнерів. Наприклад, газета "Закон и бизнес" заснована Спілкою адвокатів України, президентом якої є В.В.Медведчук, і спільним підприємством "Динамо-Атлантик", серед засновників якого є Г.Суркіс і цей же В.Медведчук. Тому не дивно, що ця газета під час всіх виборчих кампаній стає рупором об'єднаних соціал-демократів. Крім цього, газета виконує дуже важливу рекламну функцію для інших комерційних структур В.Медведчука і Г.Суркіса. Цілі шпальти газети "Закон й бизнес" відводились для реклами концерну "Славутич" (засновники - все ті ж Г.Суркіс і В.Медведчук) і Міжнародної адвокатської компанії "Бі-Ай-Ем" (засновники ті ж самі). У рекламі "Славутича" за 1994 рік переважає торгівля нафтопродуктами, а серед послуг компанії "Бі-Ай-Ем" є досить пікантні:

- "консультації з питань банківської діяльності в головних фінансових центрах світу" - іншими словами, сприяння у відкритті за кордоном валютних рахунків;

- "реєстрація компаній та відкриття банківських рахунків у безмитних зонах у найкоротші строки" - тобто сприяння вітчизняним бізнесменам у реєстрації офшорних фірм, через які впродовж років цілком легальне викачувались з України сотні мільйонів доларів;

- "створення компаній та фірм у США, Ізраїлі, Швейцарії, Люксембурзі та інших країнах світу";

- "сприяння у набутті нерухомості у США та Ізраїлі з повним правовим забезпеченням".

Судячи з реклами, представництва фірми "Бі-Ай-Ем" працювали у Києві, Москві, Лос-Анджелесі, Тель-Авіві і Хайфі.

Звичайно, що не складно зробити аналіз діяльності інших ЗМІ, контрольованих об'єднаними соціал-демократами. Але і так одне є безперечним - всі вони виконують функцію пропаганди в Україні поглядів та інтересів Г.Суркіса і В.Медведчука, а в ході виборчих кампаній відіграють дуже важливу роль у відповідному зомбуванні електорату.

Бізнесово-політична діяльність приносить В.Медведчуку чималі прибутки. Як свідчать подані ним декларації про доходи у 1997 році сума його сукупного доходу становила 1 млн. 880 тисяч 308 гривень, до речі, дохід його друга Г.Суркіса за цей же період був майже ідентичний і становив 1 млн. 895 тисяч 139 гривень. Цей факт може свідчити про те, що прибутки "чудесна сімка", принаймні її лідери, ділять у рівних долях. У 1999 році сукупний дохід В.Медведчука становив уже 5 млн. 893 тисячі 195 гривень. У 1999 р. В.Медведчук придбав цінних паперів на суму 3 млн. 684 тисяч гривень, а на його особистих рахунках у банках знаходилось 3 млн. 806 тисяч гривень. Попереднього року ці суми були втричі-вчетверо менші. Ці цифри взято з декларацій, які офіційно поширювалися серед депутатів, коли В.Медведчук і Г.Суркіс балотувалися на керівні посади у Верховній Раді України. За2000 рік декларації відсутні, однак, судячи із інтерв'ю журналу "Політика і культура" №1 за 2001 рік, за цей час В.Медведчук отримав дохід у сумі 6,5 млн. гривень і при цьому сплатив податків більше, ніж на мільйон гривень.

З офіційно оприлюднених даних про доходи В.Медведчука звертає на себе увагу такий факт: незважаючи на те, що з 1997 року В.Медведчук не має права як народний депутат займатися комерційною діяльністю, його бізнес йде набагато краще, ніж до того, як він у квітні 1997 року вперше був обраний членом українського парламенту, а в 1998 році - заступником Голови Верховної Ради України. Отже, напрошується висновок: звання народного депутата України і посади заступника і першого заступника Голови Верховної Ради України сприяли відчутному поліпшенню бізнес-діяльності і особистого добробуту одного з провідних українських олігархів та допомогли йому подвоїти і потроїти свої офіційно декларовані річні доходи. Для порівняння: сума річної зарплати за 1999 ріку В.Медведчука становила 9 тисяч 903 гривні. При одержаних за цей же час дивідендах і відсотках у сумі 5 млн. 881 тисяча 898 гривень Віктору Володимировичу від Верховної Ради була надана ще й матеріальна допомога у сумі 1 тисяча 393 гривні, що може свідчити: ця особа і копійки на свою користь не пропустить.

Між іншим, Віктор Медведчук неодноразово хвалився, що зарплату У Верховній Раді він не одержує - перераховує її на благодійні цілі. Отже, заступник Голови Верховної Ради України трудиться на цій високій державній посаді на громадських засадах. Пригадуєте? Яку тому анекдоті, коли щойно влаштований на роботу завскладом дивується: "А що - у вас тут ще й зарплату дають?"