Дмитро Чобіт - Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука

Безумовно, що прийняття законного і справедливого рішення по кримінальній справі Василя Стуса великою мірою залежало від професійності, принциповості, щирості і навіть мужності адвоката. Однак цих якостей Віктор Медведчук не проявив. Більше того - він не захищав правду і справедливість, тобто не виконував найперший обов'язок юриста. Він був не правозахисником, а надійним гвинтиком тодішньої репресивної кадебістської системи і виконував відведену йому роль сумлінно та запопадливо.

Шановний читачу, уяви собі ситуацію: на уроці літератури вчителька розповідає про визначного українського поета Василя Стуса, про його життя, творчість та правозахисну діяльність. [15] [15] Творчість Василя Стуса включена в шкільну програму з української літератури. Безумовно, Василь був совістю українського народу; його незламність, безкомпромісність та жертовна відданість Батьківщині гідні наслідування у віках. І ось встає один з учнів і каже: "А чи відомо Вам, що наш теперішній Президент України Віктор Медведчук має безпосередній стосунок до судової розправи над поетом Василем Стусом?"

Що робити у цій ситуації? Миритися з черговим непотребом на найвищій державній посаді і знову забороняти Василя Стуса?

Я - за заборону комерційної діяльності депутатів.

Віктор Медведчук [16] [16] З передвиборчої програми 1994 року кандидата в народні депутати України по Артемівському виборчому округу №1 М.Києва В.В.Медведчука.

За останній рік я сплатив податків більше, ніж на мільйон гривень.

Віктор Медведчук [17] [17] Медведчук про Медведчука // Політика і культура. - 2001. - №1. - С.21.

Про особливості свого бізнесу Віктор Медведчук дуже не любить говорити. Він не розповідає, з чого і як починав бізнесувати, які саме фірми створив, чим вони займаються, яку користь приносять суспільству і на чому так раптово розбагатів. Усе приховано комерційними таємницями. Мабуть, Віктор Володимирович керується відомим правилом: "Можна розповідати про все, крім походження перших мільйонів".

Однак московська газета "Версия" у номері за 6 червня 2000 року дещо відкрила завісу таємничості щодо бізнесу нерозлучної пари - Суркіса-Медведчука. У статті "Динамо" в законе. Что под футболкой у владельца киевского клуба" чи не вперше подано систематизований виклад бізнесової діяльності Г.Суркіса і В.Медведчука. Взявши за основу цю публікацію та доповнивши її даними з інших джерел, можна схематично відтворити їх бізнесовий шлях.

Якщо Г.Суркіс свою підприємницьку діяльність розпочав у 1992 році в будуправлінні Київського міськвиконкому, приватизувавши багатоповерхову споруду на Пилипівському провулку столиці, то В.Медведчук почав бізнес у юридичному напрямку. Майже в цей час він створює фірму з дуже гучною назвою "Міжнародна адвокатська компанія Бі-Ай-Ем". Вона проходить державну реєстрацію, а засновниками виступають: одна юридична особа - адвокатська контора "Бен-Ісраель і К°", розташована за адресою: 24, Єрусалимська вулиця, п.с. 4880, Хайфа 331048, Ізраїль, а також ряд фізичних осіб - громадян України: Медведчук Віктор Володимирович, Суркіс Григорій Рахмільович, Після виходу знаменитого кучмівського декрету про трасти 17 січня 1996 року Г.Суркіс змінив своє батьківство і став "Михайловичем", що, до речі, викликало різку критику представників єврейської громадськості Києва. [18] [18] Після виходу знаменитого кучмівського декрету про трасти 17 січня 1996 року Г.Суркіс змінив своє батьківство і став "Михайловичем", що, до речі, викликало різку критику представників єврейської громадськості Києва. Суркіс Ігор Рахмільович (молодший брат Григорія), Згурський Валентин Арсентійович (колишній голова Київської міської ради, у віданні якого перебувало ремонтно-будівельне управління, в якому начальником постачання працював Г.Суркіс), Карпенко Юрій Михайлович, Губський Богдан Володимирович (генеральний директор концерну Славутич", народний депутат України чотирнадцятого скликання від СДПУ(о), під №9 у списку), Лях Юрій Іванович (колишній комсомольський функціонер, а тепер голова правління Українського кредитного банку, співзасновниками якого є Г.Суркіс і В.Медведчук). З легкої руки Г.Суркіса ця компанія отримала назву "чудесної сімки".

Але не приватизоване ремонтно-будівельне управління й адвокатська компанія заклали основу фінансової імперії. Як "повідомляє московська газета "Версия", на початку 90-х років