Омелян Нестайко - Великі міфи імперії

Вічноживий Ілліч мав рацію щодо Росії. Європейських націй це не стосується, про себе вони так не говорять. Цивілізаційні і соціально-культурні протиріччя між «націями» особливо яскраво проявилися після жовтневого перевороту 1917 року, й під час громадянської війни.

У російській революції сектантський марксизм, очолений добре організованою, малочисельною, але дисциплінованою більшовицькою партією, з'єднався з бунтом селянських мас проти європеїзації, проти нової цивілізації, що на них насувалася і сприймалася ними, як сатанинська.

Не можна стверджувати, що більшовики обдурили народ своїми гаслами «Земля - селянам, заводи - робітникам». Це обіцяли також інші партії. Більшовики з перших днів своєї боротьби за владу не приховували намірів і навіть методів задля досягнення своєї мети. Трудящим нав'язувалася роль суб'єкта історії, який перебуває під дією суспільних законів розвитку. Більшовики вважали, що найкраще розуміють ці закони, а тому мають право очолювати революційний рух. Проти тих, які могли б перешкодити здійсненню їхніх планів, більшовики мали чітко розроблену програму дій. Ось що стверджує один із керівників ЧК Лаціс: «Ми не провадимо війни проти окремих осіб, - писав він в «Красном терроре» 1 листопада 1918 року. - Ми знищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалу і доказів того, що звинувачений діяв чином чи словом проти совєтської влади. Перше питання, яке ви повинні йому запропонувати, якого він походження, виховання, освіти чи професії. Ці питання і повинні визначити долю звинуваченого. У тому суть «Червоного терору». [152] [152] Мельгунов С.П. Красный террор в России 1918-1923. - М.,1990. - С.55. Перед нами документ не із таємних архівів ЧК чи ГПУ, а текст, доведений до загального відома. Запитаймо себе, де тут класовий підхід до такої (вжиймо один із улюблених висловів Ілліча) архиважливої справи. Адже походження, яке стоїть на першому місці у питаннях визначення вини, не повинно служити причиною для позбавлення людини життя. Були збіднілі дворяни, і було їх не так мало, що заробляли на хліб насущний чесною працею, тобто не експлуатували нікого! А освіта і виховання, хіба є причиною до ліквідації? Шкода, що не додав Лаціс - «які носять пенсне і борідку клинцем». Люди - явно позначені печаттю західної скверни, а не класові вороги.

Відомий російський філософ Ніколай Бєрдяєв справедливо писав: «Кожен народ робить революцію з тим духовним багажем, який нагромадив у своєму минулому, він вносить у революцію свої гріхи і вади, а також свою здатність до пожертви й ентузіазму». [153] [153] Бердяев Н.А. Духи русской революции: Из глубин // Сборник статтей о русской революции. - М.,1990. - С.55.

Більшовизм не був вільним від маніхейського світогляду. Він носив його в собі і керувався в практичній діяльності його філософією, якщо можна назвати діяльністю різню людей. Як свідчення - згаданий вище більшовицько-маніхейський маніфест про їхні підходи (класовими і не пахне!) до визначення людей, які підлягають знищенню. Тому вважати після того, що більшовики обдурили російський народ, нема найменших підстав.

Більшовики відразу зорієнтувалися, що, крім властиво людських протиріч між багатими і бідними, існує величезний резерв ненависті до європеїзованої частини суспільства, до людей, що своїм одягом, поведінкою декларують приналежність до Заходу, а отже, є носіями зла. Вони носили ненависні капелюхи (шляпи) і дразнили людей своїми окулярами, а навіть пенсне! Більшовики миттєво зауважили, що до них не підходить визначення «експлуататор», бо який, до біса, експлуататор з директора гімназії, інженера, нотаря чи службовця. І придумали для них страшну своєю невизначеністю назву «буржуй». Зарахована до цієї категорії людина мала мінімальні можливості вижити. Більшовики відкрито заявляли, що відкидають усяку мораль як необхідний принцип у взаємостосунках між людьми, між державою і громадянами, як основу сім'ї. Їхня нова мораль полягала в простій формулі: «Усе, що служить революції, є моральним». В економіці вони впроваджували шизофренічні ідеї: спробували скасувати гроші, організовували сільськогосподарські комуни. Колгоспи виникли пізніше і трактувалися, як вимушений відхід від програмних завдань. Впровадження совєтського рубля, повернення до традиційної сім'ї - також результати цього відступу.

Наше європейське, християнське сприйняття світу не дозволяє навіть сьогодні зрозуміти, чому більшовицько-марксистська секта запанувала над цілим народом. Говоримо про цілий народ, оскільки перемога в такій жорстокій громадянській війні була неможлива тільки з допомогою більшості. Невеличка група фанатиків не мала шансів перемогти у цій боротьбі. Для простої людини, сільського учителя це пояснювалося дуже просто: «Більшовики є сіллю російського народу, в його позитивних і негативних проявах. Більшовизм - це революційно-російська течія, що уже давно відзначив Каутський у зв'язку зі смерттю Лєніна». [154] [154] Копенин А. Записка несумашедшего: Из дневника сельского учителя // Родина. - 1966. - №2. - С.95.