Василь Яременко: Україна в лещатах сіонізму

Но таких людей мы поставим в беспомощное положение, превратим в посмешище. Найдем способ их оболгать и объявить отбросами общества. Будем вырывать духовные корни, опошлять и уничтожать основы народной нравственности. Мы будем расшатывать таким образом поколение за поколением. Будем браться за людей с детских, юношеских лет, станем разлагать, развращать, растлевать их. Мы сделаем из них циников, пошляков, космополитов. Вот так мы это и сделаем". (Цитую за кн.: Борис Миронов. Иго иудейское. — Краснодар: ООО "Пересвет", 2002, с. 87–88).

Я ніде не читав, що Америка відмовилася від "Роздумів про американську повоєнну доктрину проти СРСР" А. Даллеса із далекого 1945 р. За 60 років фашистську програму винищення українського народу духовно, морально, етнічно-національно, культурно — виконано. А чиїми руками? Американської присутності в Україні практично нема. То хто ж виконує впродовж 60 років цю людиноненависницьку програму? Хотів би наголосити, що йдеться не про комуністичний режим, а про нищення поколінь слов'янських народів, що входили колись до СРСР.

Звичайно, треба говорити, ні — кричати про потребу народного опору. Його нема. Більшість громадських організацій мали б протистояти цьому, але вони створені під окремих вождів, яким своя сорочка ближча до тіла. Але це окрема розмова, довга і серйозна. П'яті колони — єврейська і ліберально-імперська московська — мають бути обмежені в своїй діяльності в Україні, а найкраще — зліквідовані.

Як бачимо, "Столичные новости" В. Рабиновича, Федерація сіоністичних організацій Й. Зісельса беруть на себе роль організаторів діяльності сіоністської п'ятої колони. Вихід треба шукати. Я в попередніх публікаціях закликав поставити діяльність окремих сіоністських організацій під законодавчий контроль. Сьогодні вже пізно. Нема вже української більшості у Верховній Раді. Це показало голосування за включення до порядку денного питання про закриття Саприкіною "Сільських вістей". Скільки проголосувало "за"? 208. Ото й уся українська сила з 450 депутатів. Решта — п'ята колона, яка відстоює національні інтереси чужих держав. Через те і злоститься так "лідер всіх євреїв" Рабинович, бо я, виявляється, напав на нього саме в той час, коли він захищав свій інтерес до моєї української кишені. Це образно кажучи. Якщо 2006 р. народ не поверне Верховній Раді українського обличчя — Україна загине.

Усі погодяться, що все озвучене А. Даллесом в Україні вже виконано. А хто виконавці? Хто "гадит"? Я описав конкурс, який проводило "Наше радіо" в Хмельницькому на день Незалежності. Воїнство Рабиновича обурюється моїми статтями, а чому не наведеними фактами? Робити пакості, нищити суспільну мораль — це можна, а запротестувати проти цього — відразу розпалювання "національної ворожнечі". Що б то означало? П'ята колона живе і бореться за законом, прийнятим в Єрусалимі В. Рабиновичем і Й. Зісельсом. Суддя Саприкіна на цей документ фактично закрила очі, тепер уже зрозуміло, з яких причин. Наведене "Соглашение" між Рабиновичем і Зісельсом суддя вважає документом, "де пропонується (насправді вимагається: "не допускать!" — В. Я.) повна аполітичність єврейських організацій і общин України, а не всього єврейського народу, неприпустимість публічності їхнього внутрішнього життя (себто п. Саприкіна вважає єврейські громади і організації формуваннями, що стоять поза українським народом, якоюсь кастою недоторканних. — В.Я.)

…Цей документ стосується лише єврейських організацій і громад, а не всього єврейського народу". Хто її переконав у цьому? Ізраїльський рабин Йонто Хайншнум, а не юридична експертиза "Соглашения". Жодної експертизи! Просто суддя нав'язала своє переконання: сіоніст завжди "правий". Та ні, пані суддя, навіть ви "неправі", своєю неприхованою просіоністичною тенденційністю, як на мене, зганьбили українське судочинство, розтоптали віру в справедливість і незаангажованість українського суду.

А ми кажемо: "Француз гадит"?!

Думаю, широка громадськість не поінформована, яку міну в міжнаціональні стосунки закладає голова Федерації сіоністичних організацій Иосиф Зісельс. Коротко: Зісельс (також від імені всіх євреїв) домагається повернення близько 20 000 об'єктів єврейської власності в Україні ще з дореволюційних часів (до 1917 p.). Перед цим Зісельс "ничтоже сумяшеся" проголосив правонаступником усієї єврейської громадської і приватної власності в усій Центральній і Східній Європі — кого б ви думали? — Ізраїль. Його федерація в Україні відстоює не інтереси євреїв України, а інтереси Ізраїлю. Звертає увагу, що з тих близько 20 тис. об'єктів 12–15 тис. — колишні єврейські кладовища, більшості з яких уже й сліду нема (як він пише, "адрес уточняется").