Зенон Кузеля - З культурного життя України

Незвичайно велике культурне значіння мають публичні, загально доступні біблїотеки. В західній Европі нема майже більшої місцевости без таких біблїотек і суспільність не жалує на те коштів і труду. У нас таких біблїотек ще не багато. Були вони між иншим у Київі, Харкові, Одесі й допускали ще за царських часів українські видання.

Українїзація таких біблїотек мусїла після революції зробити значніші поступи.

Найбільше за останній час зроблено на Українї на полї товариських і читальняних бібліотек. Наші часописї переповнені вістками про створення укр. біблїотек при всіляких органїзаціях, читальнях («Просвітах»), клюбах, спілках і т. д. Ради військові, селянські й робітничі займалися живо біблїотечною справою й отворили багато біблїЬтек для своїх членів. Так наприклад Культурно-Просвітна Комісія Всеукр. Ради Військових Депутатів у Київі отворила дня 1. грудня безплатну біблїотеку читальню для салдатів і військових київського гарнізону. Рада Укр. Робітничого Клюбу відчинила при клюбі в Лукіянівському Народньому Домі бібліотеку для своїх членів. Професійні спілки теж зверталм увагу на бібліотеки (Ромул: Наша культурно-просвітна робота в професійних спілках, «Робітнича Ґазета", ч. 168).

Найбільше бібліотек було при „Просвітах" і можна сміло сказати, що не було такої „Просвіти", яка но мала б при собі бодай невеличкої бібліотеки і то не тільки для своїх членів, але звичайно й для ширшого загалу. Бібліотеки, Діросвіти" мають сповнити велике завдання й на них треба буде звернути пильну увагу.