Центром видавничого руху був, подібно як і що до часописей, Київ, де мало осідок аж 20 видавництв і де появило ся більш половини усіх українських видань, приблизно коло 300.
Що до видавництв, тс крім Київа було у Катеринославі 4, у Петроградї З, Одесї 2, Винниці, Катеринодарі, Кобеляках, Могильові Подільському, Черкасах, Чернигові, Харкові і Херсоні по одному.
Усїх книжок за кругло 9 місяців появило ся понад 400, не вчисляючи в те карт, листівок, портретів і т. д. Як згадано, коло 300 книжок появило ся в Київі, а дальше приблизно в Катеринославі 21, Черкасах 18, Винницї 14, Петрограді 12, Одесї 10, Кобеляках 7, Катеринодарі 6, Полтаві 6, Золотоноші 5, Лубнах 5, Ростові 5, Харкові 4, Валках на Харк. З, Москві З, Чер-нигові 2, Білій Церкві 2, а по одній (теж приблизно) в Ахтирцї, Бердичеві, Бірзулї, Валку, Василькові, Гельсінгфорсі, Житомірі, Купянсмсу, Миколаєві, Миргороді', Могилеві, Москві, Павло градї. Прилуках, Проскурові, Ростові, Смілій, Тернополі, Харкові й Херсоні.
Між виданими книжками було спершу чимало передруків давніх видань, одначе пізнїще зачали переважати нові праці.
Як можна було сподївати ся, між виданнями переважають брошури й книжки на актуальні біжучі теми, а далі шкільні підручники. Перших було коло 130, других понад 60.
3
Українські друкарні й книгарнї
Друкарняна справа спочиває ще на Україні в чужих руках. Українських друкарень до революції було дуже мало й вони не мали українського характеру, бо між иншим не могли як слїд опертися на українській клїєнтелї.
Рік 1917-ий приніс і на тому полі деякі зміни на краще. Із зростом українських, часопи-сей і видань показала ся скоро й потреба власних українських друкарень із відповідним технічним матеріялом і персоналом, який відповідав би українським потребам. Більші українські часописі й видавництва старають ся прийти скоро до власних друкарень, щоби стати в незалеж-ности від чужих підприємців і зменшити кошти видавництв. Деякі часописі й видавництва (на пр.: «Робітнича Газета») збирають окремі фонди на закупно друкарень, або заходжуються, коло поширення своїх невеликих друкарень (як на приклад видавництво «Час»).
Крім того повстають та організуються нові друкарнї для офіціяльних, військових і товариських потреб.
Українська Центральна Рада зараз орґанизує власну друкарню у Київі й стараєть ся поставити її на висотї подібних державних друкарень. На засіданню Ради голова Грушевський пропонує затвердити асигновку 200.000 карбованців на поширення друкарнї, на купівлю ротаційних машин то що. Ця пропозиція ухвалюеться на внесення фракції укр. соц. — федералістів з тим, щоб асигновку на ту цїль збільшити до пів мілїоиа карб. Українське представництво, як бачимо, зрозуміло добре потребу власної гарної друкарнї. І загал мав розумГння для тієї справи й коли зараз у перших днях революції українські салдати самочинно захопили типогра-фію Почаївської Лаври, то бердичівські земські збори подарували всї друкарські машини з Почаїва Укр. Центральній Радї («Вістник С. В. У.» чч. 170 і 173).
Тїри Іеперальпім Військовім Ссхретар'гят'г органїзусться окремий друкарський віддїл, який отвирає власну друкарню й переплетню («Роб. Газета», ч. 201).
Українїзують ся поволї й губернські земські друкарнї.
У Петроградї основується товариство «Друкар", яке отвирає власну друкарню й переносить її потім до Київа.
Дуже оживлений видавничий рух викликав скоро потребу нових українських книгарень, які ледви в силї заспокоїти великий попит за книжками. Українська книжка здобуває собі на У-країнї право горожанства й заповнює полички книгарень, щоби швидко зникнути між покупцями й читачами. Українські друкарнї, до недавна велика рідкість, виринають тепер усюди, навіть по менших провінціяльних л\істах. Більші городи ліають уже й по кілька українських книгарень, не вчисляючи в те чужих підприємств, які тепер дуже радо роблять у себе місце українській книжцї.
Партії. Вибрана комісія поробила всі заходи й ще осінню книгарнку отворено.
По дві українські книгарні було, о скільки довідуємося,3 часописеіі, в Катеринодарі, Катеринославі й Полтаві.
В Катеринодарі'. Українська Книгарня, Катерининська, 34.
Книжний склад «Слово-» Кубанського Союзу дрібного кредиту.
в Катеринбславг: Книгарня Лозинської, Проспект; Книгарня «Словом, вул. Полїцейська, 36.
У Полтаві: Українська Книгарня^ КОЛО європейської ГО-стинницї;
Книгарня Г. Маркевича, Бульвар І. Котляревського.
Читать дальше