В 1920—1921 pp. та 1922—1926 pp. А. Лівицький очолював уряд УНР в екзилі. Після трагічної загибелі у травні 1926 р. С. Петлюри він став його наступником (згідно з Законом про тимчасове Верховне управління та порядок законодавства в УНР від 12 листопада 1920 p.). А. Лівицький очолював Директорію УНР та став головним отаманом військ УНР. З того часу і до своєї смерті він очолював Державний центр УНР в екзилі. Жив у Варшаві під постійним наглядом польської поліції. Був одним з ініціаторів створення та активним членом Прометеївського руху.
У роки Другої світової війни перебував на окупованій гітлерівцями території. В повоєнний час жив у Німеччині. З травня 1945 р. значно активізував роботу уряду. З метою консолідації політичних сил в еміграції та реорганізації Державного центру УНР в екзилі за ініціативою А. Лівицького та у співпраці з І. Мазепою 1948 р. було створено Українську Національну Раду в екзилі.
Помер в Карлсруе, був похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені (Німеччина), згодом перепохований у С. Бавнд Бруку (Нью-Джерсі, США).
Література про А. М. Лівицького
Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. – К., 1998.
Винниченко В. Відродження нації. – Ч. III. – К. – Відень, 1920 (репринтне відтворення – К., 1990).
Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.
Державний центр Української Народної Республіки в екзилі. Статті і матеріали. – Філадельфія – Київ – Вашингтон, 1993.
Енциклопедія українознавства. Словникова частина. – Т. 2. – Львів, 1994.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917—1921. – Т. І—III. – Прага, 1942.
Наріжний С. Українська еміграція. – Прага, 1942.
Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України. У 3-х томах. – Т. 2. – К., 1995.
Революция на Украине по мемуарам белых. – М.—Л., 1930.
Солдатенко В. Ф. Українська революція: концепція та історіографія (1918—1920 pp.). – К., 1999.
Українська Центральна Рада: Документи і матеріали у 2-х т. – К., 1996, 1997.
Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти. – К., 1996.
Українська загальна енциклопедія: Книга знання. – Львів – Станіслав – Коломия, 1931. – Т. 2.
Уряди України у XX ст. Науково-документальне видання. – К., 2001.
Фещенко-Чопівський І. Хроніка мого життя. – Житомир, 1992.
Шульгін О. Без території. Ідеологія та чин уряду УНР на чужині. – К., 1998.
Скорочення, вживані у книзі
АН – Академія наук.
Бунд – Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії.
Вапліте /ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури.
ВОХР – Воєнізована охорона.
ВРК – Військово-революційний комітет.
ВРНГ – Вища рада народного господарства.
ВУАМЛІН – Всеукраїнська асоціація марксо-ленінських інститутів.
ВУАН – Всеукраїнська академія наук.
ВУЦВК – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет.
ВУЧК – Всероссийская чрезвычайная комиссия по борьбе с контрреволюцией и саботажем.
ГС – Генеральний Секретаріат.
ДВУ – Державне видавництво України.
УНЦ – Український національний центр.
ДКРР – Донецько-Криворізька Радянська Республіка.
Заг. Укр. Р. – Загальна Українська Рада.
ЗУНР – Західно-Українська Народна Республіка.
Істпарт – Комісія з історії Жовтневої революції і РКП(б).
Коопцентр – Український центральний кооперативний комітет.
ЛНВ – Літературно-науковий вісник.
МВС – Міністерство внутрішніх справ.
НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ.
НКО – Народний комісаріат оборони.
НТШ – Наукове товариство ім. Шевченка.
ОДПУ – Об'єднання державних політичних управлінь.
Протофіс – Союз промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства.
РВР – Революційна військова рада.
РКП (б) – Російська Комуністична партія (більшовиків).
РНГ – Рада народного господарства.
РНК – Рада Народних Комісарів.
РПА – Революційна повстанська армія.
РПАУ(м) – Революційна повстанська армія України (махновців).
РСФРР – Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка.
РСЧА – Робітничо-селянська Червона армія.
РУП – Революційна українська партія.
РФ – Російська Федерація.
Севвостлаг – Северо-Восточный исправительно-трудовой лагерь.
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік.
ТУП – Товариство українських поступовців.
УАН – Українська академія наук.
УАПЦ – Українська автокефальна православна церква.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу