— Rechts — schaut! [1] Праворуч — рівняйсь! (Нім.)
Блискуча паличка в руці фельдфебеля злітає вгору, на мить завмирає, потім падає вниз.
Тррам, тррам, тррам!
Гуркіт барабанів шматує кам'яну тишу Градчанської площі. Деренчать шибки у віконницях довколишніх будинків, мешканці яких, здається, вимерли, бо у вікнах — ні душі. Сурмачі зволожують язиком губи, гримить гімн «Слава Пруссії». Рота почесної варти вермахту, військ СС і поліції скошує очі направо.
З вежі собору святого Віта лунають мелодійні удари курантів. Вони відраховують час, вістуючи близьку смерть людині, довга нога якої в начищеному до блиску чоботі вже вистромилась з автомобіля, щоб зробити перший крок по празькій землі. Надворі осінь. Неділя, двадцять восьмого вересня 1941 року. День святого Вацлава, патрона чеської землі.
Рейнгард Гейдріх, начальник таємної поліції і служби державної безпеки третього рейху, призначений за наказом Гітлера протектором Чехії і Моравії, вступає до Граду.
* * *
Гейдріх був одним із стовпів гітлерівського режиму. Займаючи посаду начальника Sichereheitsdicnst, [2] Служба державної безпеки (Нім.).
цієї еліти організації СС, Гейдріх був водночас начальником Головного управління служби державної безпеки — центру, якому було підпорядковано усе: і гестапо — таємна державна поліція, і кріпо — кримінальна поліція, і інші поліцейські служби.
Про Гейдріха відомо було, що він не зупинявся ні перед чим, домагаючись поставленої перед собою мети, і про це свідчив цілий ряд зухвалих політичних акцій третього рейху. Так, наприклад, в трагічній історії ліквідації Чехословацької республіки, яка завершилася мюнхенською змовою восени 1938 і нарешті окупацією навесні 1939 року, Гейдріх також відіграв неабияку роль. Саме він подбав про організацію на території ЧСР розгалуженої шпигунської мережі, яка поступово розрослася до небачених розмірів. Напередодні мюнхенської змови потік розвідувальних матеріалів настільки збільшився, що для своєчасної їх доставки через чесько-німецький кордон до Берліна були таємно прокладені дві телеграфні лінії, при чому обидві лінії працювали цілу добу.
Гейдріх був одним з організаторів акції, яка за націстською термінологією називалася «розв’язанням єврейського питання». Його не обходили ідеологічні чи расові аспекти цієї «акції»; він цікавився чисто практичним боком справи. Так, Гейдріх розробляє ідею примусового переселення євреїв на Мадагаскар, носиться з планами використання їх як рабів на безмежних просторах Сходу чи за полярним колом, де вони мають поступово вимерти. Але водночас вій доручає також декому із своїх підлеглих, зокрема, вбивцеві Глобоцнікові, розробити і випробувати засоби масового знищення людей. Так виник перший табір смерті — Треблінка. Людей убивали тут — яка примітивність! — вихлопними газами моторів, встановлених в камерах, на кузовах вантажних автомобілів, або в спеціальних одноповерхових дерев'яних будівлях. Гейдріх послав Ейхмана в «наукове відрядження» до Глобоцніка: подивитись, як поставлена у нього ця справа, і обміркувати шляхи до її поліпшення і вдосконалення. Після Треблінки будівництво таборів смерті було поставлене на широку ногу.
Торги закінчено. Фашисти мають всі підстави «благословляти» учасників Мюнхенської змови.
Але якою жахливою не здавалася б трагедія єврейського народу, все ж слід сказати, що з точки зору націстів вона не була вершиною їх діяльності: це був скоріше початок, перший крок в загальному плані геноциду.
Отже, ім'я Гейдріха було пов'язане з найстрашнішими злочинами фашизму.
І ось ця людина — ад'ютант притримує дверці автомобіля, всі навколо завмерли, викинувши правиці в націстському салюті — восени 1941 р. вступила до Празького Граду.
* * *
Перед брамою Матіаша під звуки військового оркестру на щоглу піднімається штандарт нового пана — покручені, мов блискавка, літери СС на чорному тлі. Розпростерте крило крука спрямоване вбік схилів Петршіна, влтавських гребель, скель Вишеграда. Вбік стовежого міста.
«З метою охорони інтересів рейху з дванадцятої години двадцять восьмого вересня тисяча дев'ятсот сорок першого року на території Протекторату Чехія і Моравія оголошую надзвичайний стан. Всі дії, що порушують громадський порядок, господарське життя або працю, так само як і недозволене переховування вогнепальної зброї, вибухівки та боєприпасів, підлягають покаранню згідно з законами воєнного стану. Це стосується також усіляких зборищ, скупчень людей у закритих приміщеннях та громадських місцях. Вироки військових трибуналів оскарженню не підлягають і виконуються негайно — через розстріл або повішення. Підпис: Гейдріх».
Читать дальше