Так чи інакше, бійці «Донбасу» стверджують — на той час приблизно кожен п’ятий із них не був оформлений у штат. І, відповідно, не мав права отримувати зброю. Але отримав.
Петро Багатчук, позивний «Хутор», колишній боєць «Донбасу»: «На той час, коли ми вже прибули в Артемівськ, у нас були вже перші бої. Начався шум, що багато неоформлених. Що не буде відшкодовано в случаї ранєнія чі гибелі…»
Неоформленим офіційно бійцям почали роздавати посвідчення. З печаткою у вигляді чи то тризуба, чи то орла.
«Хутор» згадує:
— На той момент кожен розумів, що це ліпа, хоча запевняли, що та печать має силу. Багато серед нас було юристів і умних людей, і вони понімали, що це фількіна грамота.
Батальйон «Донбас» не є юридичною особою, тому на жодну печатку права не має. Справжнє посвідчення — з печаткою військової частини 3027. На липовій — підпис С. Семенченка, буцімто підполковника.
Володимир Бабенко, позивний «Фагот», капітан міліції, командир взводу:
— Цим бійцям посвідчення не віддали тому, що вони не були в штаті. Значить, Семен придумав печатку з орлом. Що це батальйонна печатка. І почав видавати посвідчення свої, ставлячи печатку і підписуючи…
Семенченко категорично заперечує, що він підписував липові посвідчення. Не мій підпис — і все. Однак не заперечує, що з офіційним оформленням у структуру Нацгвардії були проблеми, зокрема і в нього самого.
Офіційно командиром батальйону Нацгвардії «Донбас» капітан міліції Семен Семенченко став 11 серпня 2014-го. Парадокс у тому, що такої людини 11 серпня ще не існувало. Паспорт громадянина України на прізвище Семенченко людина, яка себе так називає, отримала наступного дня — 12 серпня. 11 серпня, в день призначення, Семенченко офіційно був ще Костянтином Грішиним.
Під час призначення Семенченка було допущено низку інших серйозних порушень. Зокрема, у Законі «Про міліцію» чітко прописано, що офіцер мусить мати вищу або спеціальну освіту. У капітана міліції Семенченко, як видно з його сторінки на сайті Верховної Ради, є лише загальна середня освіта. Історія ж з його званням — з розряду і сміх і гріх.
13 серпня 2014 року до Вишгородського районного військового комісаріату із заявою про прийняття його на військовий облік офіцерів запасу звернувся громадянин Семенченко Семен Ігорович… Громадянину Семенченку, з його слів, було заповнено та видано тимчасове посвідчення офіцера запасу. Запит на особову справу за попереднім місцем перебування на обліку в Севастополь АРК не надсилався у зв’язку з його анексією. Виходячи з цього, підтвердити присвоєння військового звання «капітан-лейтенант» Семенченку та надіслати копію атестаційного листа чи витягу з наказу немає можливості.
Начальник управління особового складу — заступник начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ, полковник І. Близнюк
Свої зірочки на погонах керівник батальйону Семенченко отримав у Вишгородському військкоматі. У найпростіший спосіб — прийшов і заявив, що він капітан-лейтенант військово-морських сил. Просто син лейтенанта Шмідта.
Як стало відомо згодом, Грішин-Семенченко просто не міг бути офіцером. Він не здобув вищої освіти і, якщо вірити його ж автобіографії, не служив у лавах Збройних Сил України.
Так і вийшло, що командиром батальйону стала людина без відповідної освіти і, грубо кажучи, самозванець. Під час призначення Семенченка в МВС припустилися ще одного серйозного правопорушення. Співробітником Нацгвардії не може бути людина з непогашеною судимістю. У Семенченка, точніше Грішина, судимість була. Хоч зараз він це й заперечує, але свого часу в пориві відвертості зізнався журналістам про таке:
«Я был арестован в 1995 году по статье «недонесение о совершенном преступлении» (была история, когда я не хотел свидетельствовать против людей, которых пытались опорочить, не хотел платить бандитам и попал «под раздачу» коррумпированной преступной системы). Отсидел в СИЗО 8 месяцев, и суд, как это у нас водится, чтобы не подставлять прокуратуру и милицию, дал приговор «ограничиться отсиженным» ( «Лівий берег», 26 листопада 2014 року ).
У цьому ж інтерв’ю Семенченко заявляє про скасування судимості в середині 2000-х років, але, судячи з документів, на момент призначення комбатом він усе ще був судимий. Знято судимість лише у вересні 2014-го, майже через місяць після призначення.
Так чи інакше, у серпні 2014-го батальйон «Донбас» разом з іншими підрозділами антитерористичної операції взяв активну участь у бойових діях. Його бійці звільняли Попасну й Лисичанськ. Командир описував це все у Фейсбуці. Бійці з передової, наприклад уже згадуваний «Хутор», помітили поруч з комбатом особливий загін:
Читать дальше