Оксана Забужко - Філософія української ідеї та європейський контекст - франківський період

154. Franko I.Moje styky z prof. Masarykem // Зв'язки Івана Франка з чехами та словаками / Упоряд. М. Мольнар, М. Мундяк. — Братіслава: Словац. вид-во худож. літ., 1957. — С. 477—481.

155. Franko І.Pańtwo żydowskie / Publ. A. Wilcher // Harvard Ukrainian Studies. — 1982. — Vol. 6, N 2. — P. 238—240.

156. Gella A.Ewolucjonizm a początki socjologii: L. Gumplowicz i L. F. Ward. — Wroclaw etc.: PAN, 1966. — 270 s.

157. Gellner E.The Dramatis Personae of History // East European Politics and Societies. — 1990. — Vol. 4, N 1. — P. 116—133.

158. Górski E.Hiszpańska refleksja egzystencjalna: Studium filozofii i myśli politycznej. M. de Unamuno. — Wroclaw etc.: PAN, 1979. — 253 S.

159. Hankewitsch К.Gründzuge der Slawischen Philosophie. — Krakau, 1869. — 98 S.

160. Hroch M.How Much Does Nation Formation Depends on Nationalism // East European Politics and Societies. — 1990. — Vol. 4. N 1. — P. 101—115.

161. Hroch M.Social Preconditions of National Revival in Europe: A Comparative Analysis of the Social Composition of Patriotic Groups Among the Smaller European Nations. — Cambridge: Univ. press, 1985. — 220 p.

162. Januszewski В. W.Problematyka filozoficzna w wykładach paryskich Adama Mickiewicza. — Wroclaw: Wyd-wo Un-tu Wrocławskiego, 1986. — 144 S.

163. Johnston W. M.The Austrian Mind: An Intellectual and Social History, 1848—1918. — Berkely etc.: Univ. California press, 1972. — 638 p.

164. Kohn H.The Age of Nationalism: The Fist Era of Global History. — New York: Harper Brothers Publ., 1962. — 172 p.

165. Kohn H.The Idea of Nationalism: A Study in Its Origins and Background. — New York: Macmillan, 1945. — 735 p.

166. Markovits A. S.Introduction: Empire and Province // Nationbuilding and the Politics of Nationalism: Essays on Austrian Galicia. — 2nd Print. — Cambridge: Harvard Univ. press, 1989. — P. 1—22.

167. Mickiewicz A.Księgi narodu Polskiego. Księgi pielgrzymstwa Polskiego // Dzieła. — Warszawa. — 1955. — T. 6. Sz. 2. — S. 7—60.

168. Mirczuk I.O słowiańskiej filozofii // Przegląd filozoficzny. — Warszawa. — 1927. — Z. 2 / 3. — S. 117—135.

169. Rudnytsky I. L.Essays in Modern Ukrainian History. — Edmonton: Univ. of Alberta, Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1987. — 497 p.

170. Rudnytsky L.The Image of Austria in the Works of Ivan Franko // Nationbuilding and the Politics of Nationalism: Essays on Austrian Galicia. — 2nd Print. — Cambridge: Harvard Univ. press, 1989. — P. 239—254.

171. Smith A. D.Theories of Nationalism. — New York: Harper&Row, 1973. — 358 p.

172. Szporlyk R.Communism and Nationalism: Karl Marx versus Friedrich List. — New York: Oxford Univ. press, 1988. — 307 p.

173. Szpotański St.Adam Mickiewicz i jego epoka: W 3 t. — Warszawa; Kraków: Wyd-wo I. Mortkewicza, 1921. — T. 1: Racjonalizm i romantyzm. — 249 S.; T. 2. Towianizm. — 170 S.

174. Walicki A.Filozofja a mesjanizm: Studia z dziejów filozofii i myśli spoleczno-religijnej romantyzmu polskiego. — Warszawa: PIW, 1970. — 318 S.

175. Walicki A.Mickiewicza mesjanizm romantyczny // Filozofja polska. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1967. — S. 229—251.

176. Wilcher A.Ivan Franko and the Bible. — Univ. of Ottawa press, 1977. — 215 p.

177. Wilcber A.Ivan Franko and Theodor Herzl: To the Genesis of Franko's «Mojsej» // Harvard Ukrainian Studies. — 1982. — Vol. 6, N 2. — P. 233—243.

Помилки набору, помічені та виправлені верстальником:

Стор. 123: …така «реактивність» маси, її пасивно-рецептивна настанова щодо соціальної дійсности як природної і тенденція до (консерваціїї =>) консервації статус-кво — аж ніяк не хвороба духа…

Стор. 128: …держава, котра, «знаючи потреби всіх своїх горожан, регулює… кілько кождий чоловік має працювати, а кілько спочивати, …кінець кінців може дійти й до того, (кімко =>) кілько в ній людей має родитися»…

У квадратних дужках перші цифри позначають порядковий номер джерела в прикінцевому списку літератури, жирним набрано сторінки цитованого видання.

«…Всяка історична боротьба — чи здійснюється вона в політичній, релігійній, філософській чи в якій-небудь іншій ідеологічній галузі — насправді є тільки більш або менш ясним виявом боротьби суспільних класів…» [45, 257].

Досить згадати хрестоматійне ленінське протиставлення «пролетарської» й «національної» справи [64, т. 24, 111—145].

Саму ідею «злиття націй» у марксизмі-ленінізмі можна вважати виплодом ще одного термінологічного непорозуміння: адже його основоположники, що мислили націю як територіально-державне утворення, розуміли під «злиттям» ліквідацію державних кордонів, що, зрештою, і намічається в постіндустріальному суспільстві, тим часом як у В. І. Леніна, і це показав ще Л. Юркевич у згаданій вище брошурі «Російські соціал-демократи і національне питання» [89], нація постає вже етно-соціальною спільнотою, а відтак і «злиття» обертається відвертою етнічною асиміляцією.

Зрозуміло, поняття «всезагальности» може варіюватися — від доби романтизму, коли «світова історія» обмежувалась урізаним обширом Європейського континенту, до кінця XX ст. воно помітно ґлобалізувалося.

Поза численними, досить тенденційними й не в усьому науково коректними критичними працями В. Ю. Євдокименка, М. Ф. Котляра, М. І. Куличенка, Ю. І. Римаренка нам відома лише одна, написана з марксистсько-ленінських позицій синтетична монографія на вказану тему: Возняк С. М.У боротьбі за дружбу народів: Пробл. нації і нац. відносин в ідеології укр. рев. демокр. остан. чверті XIX — початку XX ст. (Львів, 1981) — дослідження, вельми цікаве не тільки з огляду на широту опрацьованого матеріалу, але і як показовий приклад невідповідности предмета й методології, внаслідок чого мислителі одного напрямку, того, який ми йменуємо філософією національної ідеї, силоміць розведені по супротивних таборах — «буржуазно-націоналістичному» й «революційно-демократичному», — нерідко стають жертвою тенденційного цитування, а то й прямого пересмикування.