Роберт Лейсі - Корона. Книга 1 - Єлизавета ІІ, Вінстон Черчілль. Становлення молодої королеви (1947–1955)

«Герцогиня американського походження, – пояснив Честерфілд, – наполегливо працювала в клубі Нассау, щоб розважити як американські, так і союзні війська. Вона брала активну участь у тому, щоб гості, які їдуть на службу, почувались як вдома – [вона] готує яєшню з беконом, носить таці й роздає сигарети». Герцог Віндзорський помер від раку горла на віллі Віндзор під Парижем у 1972 році. Герцогиня послідувала за ним через 14 років, страждаючи від поганого кровообігу, деменції та, врешті-решт втрати мови.

У 1943 році герцог Віндзорський та його дружина тішилися тим, що герцогиня буде представлена в цьому компліментарному відгуку про сигарети «Честерфілд»

Вдова Георга V, закореніла любителька сигар, померла від раку легенів у 1953 році у віці 85 років, а принцеса Маргарет, яка впродовж багатьох років викурювала по 30 сигарет на день і страждала на мігрень, ларингіт, бронхіт, гепатит та пневмонію, померла від серцевого нападу у віці 71 року. Роздумуючи над цим сумним медичним описом, хочеться сказати, що рішучий некурець принц Чарльз у 1990-х наполягав на тому, щоб забрати королівський ордер у Gallagher , виробників сигар Benson & Hedges, Silk Cut, Kensitas, Senior Service та інших марок. За пропозицією сина королева Єлизавета II скасувала постачання всіх продуктів для куріння в королівські помешкання. Отже, у 2000-му, через 122 роки, королівський герб остаточно зник з пачок будь-якого британського тютюну, сигар або сигарет.

Королева Вікторія (1837–1901)

Рішення Єлизавети II залишити власне ім’я як монарше було досить незвичним для сучасної історії британської монархії. Її прапрабабусю королеву Вікторію (1837–1901) охрестили Олександріною Вікторією, на честь її хрещеного батька царя Олександра I та її матері Марії Луїзи Вікторії. У ранньому дитинстві вона була відома своїй родині як «Дріна», а документи про престолонаступництво, підготовлені в перший день її правління, проголошували її королевою Олександріною Вікторією. Проте новий монарх наполягала лише на імені «Вікторія», оскільки вона виявила сильну особисту прихильність до другого імені – вибір, до якого її заохочував дядько й попередник король Вільям IV, «король моряків». Вільям подумав, що це сподобається військово-морському флоту: моряки наносять на руки та обличчя ім’я Вікторії, – припускав він, уявляючи, що їхня королева була названа на честь знаменитого флагманського корабля «Вікторія».

Прадід Єлизавети, король Едуард VII (1901–1911), був названий на честь свого мудрого, але надто вільнодумного батька Альберта, принца-консорта. Це був знак його поваги як сина. Тож новий король запропонував своїй Раді престолонаступництва це ім’я в 1901 році, щоб ім’я «Альберт Добрий» відтепер асоціювалося лише з однією особою. Але сучасні біографи веселого монарха припускають зовсім протилежне – «Берті» не міг дочекатися, щоб відступити від батька, якого ніколи не вважав достатньо добрим. Дідусь Єлизавети Георг V (1911–1936) був унікальним серед сучасних попередників королеви, вирішивши царювати під тим іменем, яким його сім’я називала в дитинстві.

Король Едвард ІІІ (1901–1911)

Георг V (1911–1936)

Едуард VIII (1936) був хрещений Едуардом Альбертом Крістіаном Джорджем Ендрю Патріком Девідом, останні чотири імені – імена святих – покровителів Англії, Шотландії, Ірландії та Уельсу. Його батьки вирішили називати його Девідом – мабуть, беручи до уваги той факт, що син стане принцом Уельським. Він мав труднощі з вивченням валлійської мови, коли в 1911 році його представили як принца Уельського, але як принц і король Девід взяв більш історичне ім’я – Едуард.

Едвард VІІІ (1936)

Георг VI (1936–1952)

Батько Єлизавети Георг VI (1936–1952), раніше знаний як принц Альберт, герцог Йоркський, був відомий родині як «Берті», як і його дідусь Едуард VII. Але коли прийшов час вибору його монаршого імені в неспокійні часи зречення його брата, було визнано розумним підкреслити наступність з його популярним і поважним батьком (і засновником Віндзорського дому), королем Георгом V.