«Тепер я повинен залишити здобутки минулого та звернутися до майбутнього. Знаменитими були царювання наших королев. Деякі з найбільших періодів в нашій історії розгорнулися під їхнім жезлом. Тепер, коли ми маємо другу королеву Єлизавету, яка також зійшла на престол у двадцять шість років, наші думки повертаються майже на чотириста років тому до чудової постаті, яка керувала й, багато в чому, втілювала та надихала велич і геній єлизаветинського століття».
«Королева Єлизавета II, як і її попередниця, не очікувала з дитинства на корону. Але ми вже добре її знаємо та розуміємо, чому її дарунки та дарунки її чоловіка, герцога Единбурзького, доповнять скарбницю нашої – єдиної, цілісної Співдружності, яку вона ще не змогла відвідати. Її вже визнали королевою Канади. Ми також висловлюємо їй своє визнання… а завтра проголошення її сувереном додасть їй любові її рідної землі та всіх інших частин Британської Співдружності та Імперії».
«Я, молодість якого пройшла у серпні історії, безперечно й спокійно, у славі вікторіанської епохи, цілком можу відчути хвилювання, знову звернувшись до молитви та гімну “Боже, бережи королеву!”»
11 лютого 1952 року. Після повернення з Африки 7 лютого нова королева Єлизавета II поїхала до Сандрингема, щоб бути зі своєю скорботною матір’ю та сестрою. Вона вирушає до місцевої церкви, де стоїть труна з тілом батька, а місцеві жителі та працівники маєтку віддють йому шану, перед тим, як покійного короля відвезли в останню подорож до Лондона, зі станції Вулфертон, Норфолк, куди за ним послідувала Єлизавета (праворуч)
Фатальна королівська біда
Уражений раком легенів, король Георг VI був четвертим британським монархом XX століття, смерть якого пов’язують з курінням. Його прадід «Берті», король Едуард VII, був пристрасним шанувальником тютюну, викурюючи його багато, як принц Уельський, для популяризації куріння сигар і допомагаючи підтримати думку свого знайомого драматурга Едварда Булвера-Літтона: «Хороша сигара – це такий же великий комфорт для чоловіка, як добра істерика для жінки».
У 1878 році принц, який викурював по 12 великих сигар і 20 малих сигарет на день, видав лондонським тютюновим виробникам Benson & Hedges перший королівський ордер. Його мати, королева Вікторія, категорично не схвалювала цього вчинку. Упродовж усього тривалого періоду її правління сигари, люльки та сигарети були суворо заборонені при дворі, тому вечорами, вже після смерті матері 22 січня 1901 року – Берті емоційно промовляв: «Панове, ви можете палити!» Коли Едуард VII зійшов на престол у 59 років, то вже страждав на емфізему, хронічний бронхіт та серцеві напади, а помер у 69 років від пневмонії.
Тримаючи свою люльку, король Георг VI відвідує Національний парк Натал під час королівського туру по Південній Африці у квітні 1947 року з донькою, принцесою Єлизаветою
Його менш яскравий син, король Георг V, поділяв прихильність батька до сигарет і часто уособлювався з бородатим моряком, зображеним на пакетах сигарет Player’s Navy Cut . Більшу частину свого життя він страждав на бронхіт та легеневі хвороби. Помер у січні 1936 року від вірусної респіраторної інфекції у віці 68 років.
Ще як принца Уельського, майбутнього короля Едуарда VIII у 1920-х роках зрідка фотографували без цигарки, яку він елегантно тримав губами або пальцями
Едуард VIII, старший син Георга V і його короткочасний наступник, який зрікся престолу в грудні 1936 року, зрідка фотографувався без цигарки, яка елегантно звисала з його губ або пальців. Як герцог Віндзорський він чинив опір зусиллям рекламних компаній, які хотіли, щоб він схвалив їх продукцію, але, бувши губернатором Багамських островів під час Другої світової війни, не став на заваді дружині, яка надала своє ім’я для реклами сигарет Chestereld . «Наші записи показують, – писала герцогиня Віндзорська з клубу Об’єднаних служб у Нассау в 1943 році, – що день у день курці демонструють перевагу сигарет Chestereld перед усіма іншими брендами з досить значним відривом від конкурентів».
Читать дальше