Дмитро Степаненко - Окопні історії - фронтовий щоденник

От і не вір після цього в містику.

Наступного дня ми з Кривбасом, Матільдою, Петрухою і Сколопендрою отримали по дві гранати, додатковий боєкомплект патронів і разом із трьома десятками інших необстріляних вояків із різних підрозділів рушили кількома Уралами міняти хлопців на передовій. Хай тепер вони по чотири рази на добу на пости ходять і на виїзди катаються! Завантажились: бронежилети, речові мішки з боєкомплектом, наплічники, цинки з патронами, спальники, ящики з гранатами, каски, реактивні заряди до гранатомета, автомати і зверху, майже під самою стелею — ми. Комбат 34-ки зустрів нас на Орлиному Гнізді (четвертий клапан) і розподілив по блокпостах. Нам випало на восьмий, бо там саме п’яти бійців бракувало. Дорогою завезли зміну на третій. А там сюрприз: наші сусіди і дружбани сапери повертаються на базу. Третій клапан обстрілюють щодня, може тому сапери були п’яні і роздраконені.

— Démon, ви на передок?

— Та да.

— Тримай, тобі пригодиться, — ткнув мені у руку гранату із вкрученим запалом Морський.

— Дякую, — ховаю подарунок у розгрузку.

— Démon, тридцять один! Завжди повинен бути тридцять один! — перекрикує гамір у будці Руля.

— Не зрозумів.

— Патрон тридцять один.

Руля відстібає від автомата ріжок і показує контрольку. Ріжок повний, рівно тридцять патронів. Тоді пересмикує затвор і зі стволу вилітає ще один патрон, тридцять перший. Чиїсь дбайливі руки перезаряджають мій автомат, відстібають ріжок і додають туди ще одного патрона замість того, який тепер заховався у стволі.

— Отак завжди ходи. Тільки так. Гранату подарувати? На!

Однією рукою ховаю гранату, іншою ставлю автомат на запобіжник.

— А у тебе бронебійні кулі є?

— Звідки?

— На, пригодяться, — мені в руки лягають два повних ріжки з дуже гарними синьо-жовтими смугами ізоляції. — Та не треба патрони переставляти, просто свої ріжки зі звичайними кулями мені віддай.

Помічаю, що Кривбас роздивляється подарунок у моїх руках. Перехоплюю його погляд і підморгую: поділимося.

— Братан, граната треба? — тягнеться до мене через усю будку ще одна рука з гранатою.

Не дотягнулась. Граната падає десь у мотлох під ногами. Нахиляюся за нею і знаходжу відразу дві гранати. Швиденько викручую запали з обох і розпихаю трофеї по кишенях.

— Забирай побільше, — шепоче поряд Кривбас. — Хай краще у тебе будуть, бо мають сапери цю будку підірвати.

Дісталися до восьмого блокпоста в темряві. Ми розвантажились, а Старшина, Клавіша, Купе і Тарантул вантажилися.

— Démon, ми з Купе на Секреті були, ви теж туди просіться, місце шикарне, — тихо шепоче поряд Тарантул.

— Зрозумів.

— Хто на Секрет бажає? Потрібно двоє людей.

— Ми!

— Гайда за мною.

Восьмий блокпост обороняє міст через водоканал і контролює потік транспорту на дорозі, котра веде у Горлівку. Спереду від Горлівки позиції прикриті каналом, позаду — відкрита місцина, ліворуч — досить глибокий і широкий яр. І лише праворуч вздовж каналу тягнеться лісосмуга, з якої блокпост можна атакувати. Але й тут напад не буде раптовим, бо на деякій відстані від позицій розміщено Секрет. У пагорбі, що тягнеться вздовж каналу, прокопано окоп із позиціями для чотирьох бійців. Прямо в окопі вхід у бліндаж. Якщо москалі вирішать атакувати блокпост, їм спочатку доведеться знищити нас. Тихо це зробити не вийде, бо ми спимо, їмо і чергуємо фактично в окопі на бойових позиціях, до того ж не пиячимо. А ще добре розуміємо, що уважний і живий — це синоніми.

На ближніх підступах до Секрету по кущах, бур’янах і поміж деревами натикані сигналки [4] Сигналка — сигнальна міна. Використовується для охорони поблизу своїх позицій замість розтяжок. Коли її зачіпають, голосно свистить і вистрілює феєрверки. , далі за ними — розтяжки. Є також керовані міни на електродетонаторах. У випадку штурму варто замкнути дроти від них на батарейку чи телефонний акумулятор, і ряди нападників суттєво порідшають. Нічний приціл, кулемет, гранатомет, кілька цинків із патронами, купка моїх гранат й освітлювальні ракети. Де точно починається й закінчується замінована територія, невідомо, як і кількість мін. До 34-ки тут стояли чи то прикордонники, чи то Правий сектор.

Із тилового боку пагорба влаштоване місце для вогнища — тут ми варимо їсти. Казанок, сковорода-лущильник, каструлька і нехитрий набір продуктів.