Візьмім ріжні провокаційні розмови, іронію, ненависть, заздрість. Не раз мимоволі чоловік був свідком викладів поляків, як треба нищити українців. При вас відбуваються дискусії з приводу статей на українську тему в "Ілюстрованому кур'єрі цодзенни". В касині жидки — резервові старшини — мають "лише одне бажання" в часі обіду: щоб їм казали різати українців! Коли є підхорунжі-українці, то ваш начальник дає вам сугестію, щоб, боронь Боже, не пропустити українця в офіцера резерви. Приділять до полку українців із Полісся і ви бачите (запис у графі) "народовість" — тутешній; коли спитаєте, чому це так або переправите в евіденції на слово "українська", то на вас напишуть донос до вищої влади. Коли кілька старшин-поляків говорить про щось, а ви підійдете, то вони мовкнуть, щоб "тен украінєц" не чув. Коли від вас ховають всякі "моби", накази, таємні речі, то ви чуєтесь незавидно.
Тисячі прикладів є, що майже кожному контрактовому старшині-українцеві не раз серце обливалося кров'ю в часі його перебування в чужій шкурі. Може були такі, що з польками поженились, цуралися свого, стали більшими поляками за Пілсудського, але й на них польський офіцерський загал дивився зневажливо, як на менш вартісні індивідууми. Та завжди до них було підозріння, що ті типи непевні.
На випадок війни Польщі з чужою державою було застережено, щоб без відома і згоди українського політичного еміграційного осередку не вживати українських контрактових старшин в акції проти польського ворога за винятком большевиків. Однак виявилось щось іншого. Вибухнула 1 вересня 1939 року війна Польщі з німцями і майже всіх контрактових старшин-українців поляки використали в боротьбі з Німеччиною.
Цілий час свого перебування в Польській армії я провадив щоденник. Багато там було занотовано цікавих моментів… З огляду на зацікавлення II відділу польського штабу моєю особою, я не держав у себе ніяких нотаток. У часі пізніших подій вони пропали.
Поляки і німці: передісторія війни
Над політичним обрієм Європи почали ще з весни 1939 року нависати чорні марсові хмари. Я пильно обсервував все, що відбувалося тоді в Польщі, слідкував за змінними настроями поляків, бо старшинське середовище було найяскравішим показником. Не розумів я поляків та їхньої політики, така вона була безглузда.
Торік було "помпастичне й бомбастичне" зайняття Заользя [4] Під час зайняття німецькими військами 1938 року Судетів (частина Чехословаччини, де проживала німецька національна меншина), поляки анексували і собі частину Чехословаччини, т. зв. Заользя, територію, де мешкало чимало поляків.
. Пощо воно було? Коли за згодою німців відбулась виправа і долучено "одвєчне польскє зємє" до Польщі від бідних чехів, то треба було бути в своїй політиці консеквентним і далі йти з німцями. Ні, почались матеріальні, моральні й психічні приготування до війни з німцями (?!).
Війна з Німеччиною на волосині. Поляки думають, що одним стрілом заб'ють двох зайців справою Підкарпаття: по-перше, знищать на протилежнім узбігу Карпат "українську заразу", яка звідтам може перенестися на Галичину, Холмщину і Волинь; по-друге, апробатою долучення Закарпатської України до мад'ярів знайдуть у тяжкій для себе годині доброго союзника проти … німців (?!).
Це було в березні 1939 року. В квітні Німеччина покликала шість річників [5] Мобілізовані шести різних років народження.
під зброю для "перевишколу". Невдовзі почалась концентрація німецької збройної сили на кордонах проти Польщі. Потім Вождь Німеччини висунув свої помірковані вимоги до Польщі. Політичний, реальний розум диктував полякам поторгуватися з А. Гітлером і прийняти умови німців відносно автостради і в справі Гданська. Польща була б поставлена на своє місце, трохи потерпіли б "моцарствові" мрії, але польська держава існувала б.
Я глибоко переконаний, що так поступив би маршал Пілсудський. Він віддав би Гдиню, Гданськ, потрібну (німцям) частину Помор'я, щоб Прусія злучилась із Великонімеччиною, а сам зажадав би Литви і Клайпеди. В своїй політиці став би реально й відверто до порозуміння з німцями, як це зараз робить Муссоліні та инші державні мужі. Тоді Польща і Німеччина звернули б спільно свої очі на Червоний схід — на Москву. Німці б перепровадили з Польщею ліквідацію большевизму, дали б Польщі компенсацію на Сході, там далі, щоб ослабити Москву й утворили б Україну та инші держави. Німецька експансія пішла б на південний схід (як один політичний напрямок), вздовж Дунаю, а головний політичний напрямок: Німеччина зажадала б колоній від англійців і французів. І в тім випадку поляки мусіли б скерувати свою "Лігу Морську й колоніальну" в бік Англії, а не (проти) Німеччини. Тоді історія світу мала б зовсім інший перебіг.
Читать дальше