Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

В одвічній суперечці з тарганячим родом, який певного дня залив помешкання своєю чорною юрмою, він необережно вплутується через роз'їдаючу його ненависть в оті лабіринти почуттів, де огида обертається в несамовиту принадність — і поступово переймає манери і спосіб життя того ненависного племені. Автор щоразу дозволяє йому повертатися до себе із тих його змін, і невдовзі ми знову бачимо його, коли він читає лекцію про маріонеток, манекенів і «єретичну деміургію» перед аудиторією юних швачок, учену дисертацію, в якій ставить під питання виняткове право Деміурга на творення й міркує непристойними та єретичними методами про процес виникнення життя.

Так автор дозволяє йому йти його особливою дорогою від пригоди до пригоди, від поразки до поразки, в товаристві інших постатей і подій цієї книжки, оточеному барвистим пейзажем, який у дедалі нових конфігураціях супроводжує його починання.

Див. листи від Жоржа Пінета (№ 24—25).

Марія Каспрович — див. біографію у примітці до листа Шульца до неї (у електронній версії — прим. 62) .

Див. примітку 36 (у електронній версії — прим. 294) .

Марія Хазен — див. біографію у примітках до її листів до Шульца (у електронній версії — прим. 528) .

Йдеться про нещодавно опублікований роман Вітольда Ґомбровича Фердидурке .

Зигмунд Фройд (1856—1939) — австрійський невропатолог і психіатр, засновник психоаналізу.

Марсель Пруст (1871—1922) — французький письменник, автор роману-шедевру В пошуках втраченого часу ( À la recherche du temps perdu ).

Див. примітку 6 у листах до редакції «Sygnałów» (у електронній версії — прим. 180) .

Ізидор Берман — див. біографію у примітках до його листа до Шульца (у електронній версії — прим. 504) .

Див. примітку 42 в листах до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 153) .

Виступ Шульца у варшавському відділенні Спілки письменників про творчість Вітольда Ґомбровича (згадка про виступ у «Kurierze Porannym» 1938, № 16, Dodatek Artystyczno-Literacki «Apel»).

Текст виступу Шульца під назвою Фердидурке пізніше був опублікований у часописі «Skamander», липень-серпень 1938 року.

Станіслав Брохвич (Козловський) — автор бульварних романів, агент абверу і ґестапо. Заколотий в окупованій Варшаві стилетом за вироком суду польського підпілля.

Ванда Краґен (1893—1982) — польська поетеса і перекладачка, дебютувала збіркою віршів Поза реальністю ( Poza rzeczywistością , 1931), видала низку перекладів, переважно з німецької та англійської.

Ґридз — популярне прізвисько засновника і головного редактора «Wiadomości Literackich» Мечислава Ґридзевського (1894—1970). Повість Комета ( Kometa ) була надрукована у «Wiadomościach Literackich», 1938, № 35.

Йдеться про Санаторій під клепсидрою .

Марек Айґер — див. примітку 12 в листах до Анджея Плешневича (у електронній версії — прим. 241) .

Див. примітку 29 в листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 96) .

Леон Хвістек (1884—1944) — польський логік, математик, філософ, художник, теоретик мистецтва. Був членом групи формістів і теоретиком репрезентованих ними мистецьких тенденцій.

Тут ідеться про містифікацію із художницею-графіком Еґґою ван Гаардт. (Див. біографію у примітках до її листа до Шульца (у електронній версії — прим. 562) ).

Йдеться про рукопис повісті Комета ( Kometa ).

Ванда Мельцер (1896—1972) — польська письменниця, авторка репортажів.

Йдеться про Санаторій під клепсидрою .

Артур Сандауер — див. біографію у примітках до його листів до Шульца (у електронній версії — прим. 545) .

Дочка професора Леона Хвістека.

Шульц помилявся. Йозеф Вітлін не висував книжки Шульца на нагороду «Wiadomości Literackich». Він згадав про неї як член журі лише на третьому місці, як і Марія Домбровська. Тільки Марія Кунцевич заявила про Санаторій під клепсидрою як про книгу, гідну першої нагороди.

«Chochoł» — львівський сатиричний тижневик, який видавав у Львові в 1938 році Ізидор Берман. У першому числі «Chochoła» була опублікована пародія Вільгельма Корабйовського « А Іа maniére de… Bruno Schulz ».