Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Йдеться про Вільгельма Корабйовського. (Див. біографію у примітці до його листа до Шульца (у електронній версії — прим. 496) ).

Згадана перерва в листуванні охоплює період перебування Шульца в Парижі.

Див. вступну нотатку у примітках до листа Шульца до Жоржа Розенберґа (у електронній версії — прим. 248) .

То мав бути своєрідний репортаж-враження від варшавських архівів; текст так і не був написаний.

Шульц так ніколи й не спростував і не викрив афери Еґґи ван Гаардт. Стосунки між художницею та письменником були розірвані. (Див. також біографію Еґґи ван Гаардт у примітках до її листа до Шульца (у електронній версії — прим. 562) ).

Зиґфрид Біншток — музикант, переможець джазового композиторського конкурсу у Криниці в 1938 році. У роки війни перебував у СРСР, у складі Червоної армії разом із фронтом у 1944 році потрапив до Дрогобича, де дізнався про трагічну загибель усієї його родини. Опинившись в Італії, отримав стипендію для вивчення музики в Римі. Пізніше мешкав у Ізраїлі та США, де й надалі займався джазом і гастролював.

Йдеться про особу, котра супроводжувала Віткевича під час останньої втечі і стала свідком самогубства письменника, вчиненого 18 вересня 1939 року.

Видавництво Якуба Мортковича — знана видавнича марка, що існувала від 1912 року.

Карл Гофер (1878—1955) — німецький маляр і графік. Творив фігурні композиції та пейзажі, займався також літографією. Його роботам притаманні риси символізму та експресивного візіонерства.

Щомісячник «Pióro» (1939, № 1) опублікував статтю Людвіка Фриде Про «Фердидурке» Ґомбровича ( О «Ferdydurke» Gombrowicza ), яка містила три речення, неприхильні до творчості Шульца. Людвік Фриде (1912—1942) — літературний критик і есеїст, убитий гітлерівцями в Новоґрудку.

Мар'ян Яхимович (1906—1999) — польський поет і маляр, у 1916—1922 роках мешкав в Угорщині. Під час Другої світової війни працював бібліотекарем і бухгалтером у Бориславі, де його пов'язували приязні стосунки із Юліушем Бітом, Анною Плоцкер і Мареком Цвіліхом, там він познайомився із Бруно Шульцом. Про ті часи й людей він написав експресивні спогади Борислав — поклади культури ( Borysław — zagłębie kulturalne , «Twórczość» 1958, № 4). В 1942 році після трагічної загибелі його приятелів він врятував листи Шульца до Анни Плоцкер, написані в останній період життя молодої малярки.

У 1992 році листи Шульца до Яхимовича їхній адресат подарував варшавському Музею літератури.

Лаура Вюрцберґ (1913—1942) — дрогобичанка, близька знайома Шульца, бібліотекарка у дрогобицькій позичальні книжок «Альфа», молода літераторка. Шульц допомагав їй у письменницьких спробах і рекомендував її прозові твори різним редакціям (мабуть, і львівському часопису «Sygnały»). В 1938 році в одній із газет за посередництва та підтримки Шульца було надруковане її перше оповідання Пожежа ( Pożar ), засноване на дитячих спогадах авторки про пожежу на нафтовій свердловині в Бориславі, мабуть, цей твір з'явився також у газетах «Nowy Głos» і «Chwila» (вимагає уточнення через джерельні пошуки у збірках преси). Її наступні статті були опубліковані у пресі ще до початку війни. Лаура Вюрцберґ була вбита гітлерівцями разом з іншими єврейськими мешканцями Дрогобича.

Мар'ян Яхимович був препаратором зоологічних зразків; цей фах утримував його, зокрема, під час перебування в Угорщині.

«Польмін» («Polmin») — державна фабрика мінеральних мастил, нафтопереробне підприємство неподалік Дрогобича.

Йдеться про організовану у Дрогобичі авторську зустріч з Емілем Зеґадловичем. (Див. примітку 17 у листах Шульца до Романи Гальперн (у електронній версії — прим. 275) ).

Юліуш Віт (справжнє прізвище Вітковер, 1902—1942) — польський поет, пов'язаний із краківськими авангардистами, вбитий гітлерівцями у Львові. Шульц написав рецензію на збірку віршів Віта Лампи ( Lampy ) ( Новий поет [ Nowy poeta ], «Sygnały» 1936, № 23).

Марек Гольцман, котрий також носив прізвище Зінґер (1919—1982) — фотограф, автор репродукцій малюнків Шульца, вміщених, зокрема, в Регіонах великої єресі Єжи Фіцовського (видання 1967), Другої осені Бруно Шульца (1973) та в першому виданні Книги листів . Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році був директором бібліотеки в Бориславі.