Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Северин Ґотліб — юрист, покровитель мистецтв, автор творів про малярство та рецензій на виставку. Убитий гітлерівцями в 1941 році у Львові.

Див. примітку 3 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 22) .

Нотатки Мальте Ааурідса Бріґґе ( Die Aufzeichnungen des Malte Laurids Brigge , 1910) — роман Райнера Марії Рільке.

Дебора Фоґель — див. вступну нотатку у примітках до її листів до Шульца (у електронній версії — прим. 451) і Вступ до «Книги листів».

Герш (Генрик) Вебер (1904—1942) — маляр-новатор, теоретик мистецтва, поет. У 1939—1941 роках брав активну участь у роботі львівської Спілки письменників і Спілки художників. Коли гітлерівці увійшли до Львова, переховувався у друзів, потім утік до Ряшева, де був убитий разом з усіма євреями того міста.

В 1940 році Шульц двічі переніс операцію видалення каменів з нирок.

То була перша річниця 17 вересня 1939 року — дня агресії СРСР проти Польщі, який відзначали як свято. Шульц отримував принагідні замовлення від місцевих властей на оформлювальні роботи.

Марек Цвіліх, котрий також носив батькове прізвище Флейшер (1912—1941) — наречений Анни Плоцкер, маляр-уніст.

Артур Жечиця, справжнє прізвище Буксбаум (1910—1942) — поет із кола Чеховича, схоплений гітлерівцями під час спроби втечі через угорський кордон і вбитий у Дрогобичі.

Власноручна дописка Жечиці.

«Ремісничим малюванням» Шульц називає роботу над зображеннями, які замовляло місцеве керівництво — зазвичай, у зв'язку з державними святами; то були, серед іншого, портрети Сталіна та картина із зображенням дня «визволення» — 17 вересня 1939 року — намальовані в обов'язковій манері соціалістичного реалізму. (Див. також примітку 8 (у електронній версії — прим. 402) ).

«Nowe Widnokręgi» — журнал польською мовою, який виходив у СРСР в 1941—1946 роках. У перший рік існування редакція містилася у Львові; тоді журнал був щомісячним літературно-суспільним органом Спілки радянських письменників.

Ванда Василевська (1905—1964) — педагог, редактор, політична діячка та письменниця.

Адам Важик (див. примітку 16 в листах до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 126) ) — тоді член редакційної ради часопису «Nowe Widnokręgi», дискваліфікував і відхилив надіслану Шульцом прозу. Цей твір — не опублікований — загинув.

Бер Горовіц (1895—1941) — єврейський поет, графік, маляр і перекладач польської поезії. Загинув у Станіславі, вбитий у перші дні після вторгнення до міста гітлерівських військ.

Артур Сандауер — див. біографію у примітці до його листів до Шульца (у електронній версії — прим. 545) .

Див. примітку 5 у листах до Мар'яна Яхимовича (у електронній версії — прим. 380) .

Рукопис своєї неопублікованої новели Die Heimkehr Шульц дав Анні Плоцкер почитати.

Ота «приятелька» — то Гільда Берґер, двадцятикількалітня дівчина, котра народилася в Польщі та була депортована з Німеччини, де мешкала. Працювала певний час кваліфікованою секретаркою в німецьких установах у Бориславі. Вціліла в роки Голокосту, після війни мешкала у Швеції, врешті перебралася до Сполучених Штатів.

Запропонована Шульцом для зустрічі з Анною неділя стала днем початку німецько-радянської війни — 22 червня 1941 року.

Перший зі збережених листів Шульца, який походить уже з часів гітлерівської окупації Дрогобича.

Див. примітку 6 у листах до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 108) .

Федір Достоєвський (1821—1881) — російський письменник, представник психологічного роману, автор, серед іншого, Двійника (1846) і Братів Карамазових (1879—1880).

Див. примітку 9 (у електронній версії — прим. 403) .

Див. примітку 20 (у електронній версії — прим. 414) .

Див. примітку 6 у листах до Мар'яна Яхимовича (у електронній версії — прим. 381) .

«Звідти» тобто з Варшави, куди Анна вирішила втекти зі своїм нареченим. Утілити цей план завадила їхня трагічна загибель через кілька днів після отримання останнього листа від Шульца — 27 листопада 1941 року.