Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Див. примітку 22 в листах до Тадеуша і Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 89) .

Андре Жід (1869—1951) — французький письменник. Його знаменитий роман « Льохи Ватикану » ( Les Caves du Vatican, 1914 ) був опублікований у польському перекладі Тадеуша Бой-Желенського в 1936 році (з датою 1937).

Стефанек, Стеф — син Романи Гальперн, у дорослому віці Стівен Дж. Говард. Після війни, яку пережив, користуючись фальшивими документами, перебрався до Німеччини, а відтак до США, де з часом зайнявся лікарською практикою і став власником психіатричного шпиталю.

Див. примітку 39 в листах до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 150) .

Листи до Дебори Фоґель, у тому числі й усі ті, з яких виводяться Цинамонові крамниці , знайшлися серед паперів адресатки в її львівському помешканні в 1938 році, а пізніше загинули разом із Деборою Фоґель та її сім'єю (див. Вступ до Книги листів і вступну нотатку у примітках до листів Дебори Фоґель до Бруно Шульца). [Історію пошуків цих листів також описано в: Єжи Фіцовський. Регіони великої єресі та околиці. / Пер. з пол. А. Павлишина. — K.: Дух і Літера. 2010, с. 202. — Прим. пер .]

Йдеться про «Wiadomości Literackie».

Див. примітку 5 в листах до Анджея Плешневича (у електронній версії — прим. 234) .

Йдеться про збірку Санаторій під клепсидрою .

Доповіді про Т. Манна Шульц так і не виголосив. Утім, мабуть, цей текст був підготований, як можна виснувати з натяків у листі Дебори Фоґель до Шульца від 09.01.1939.

Еміль Зеґадлович (1888—1941) — польський поет, прозаїк, драматург. Роман Змори ( Zmory ) був опублікований у 1935 році.

Головне статистичне управління (ГСУ), де працював, допомагаючи багатьом людям потрапити на роботу в цю установу, Тадеуш Штурм де Штрем.

Йдеться про Станіслава Іґнація Віткевича.

Самуель Ліберверт (1908—1941?) — молодий маляр, колишній учень Шульца зі школи у Дрогобичі, в 1938 році закінчив Академію красних мистецтв у Варшаві та виїхав до Франції на стипендію. Під час війни служив у польській армії у Франції, після капітуляції потрапив у полон до гітлерівців, убитий у невстановленому місці та часі.

Ці слова означають, що Романа Гальперн дізналася про спробу самогубства Шелінської, після якої стався остаточний розрив між Шульцом і його нареченою.

Друга книжка Шульца Санаторій під клепсидрою з'явилася, попри оптимістичні прогнози, зі значною затримкою: опублікована допіру в листопаді 1937 року.

Коректура Санаторію під клепсидрою .

Карін Міхаеліс (1872—1950) — данська романістка. Рецензія не була опублікована у «Wiadomościach Literackich», натомість статтю Шульца про творчість Карін Міхаеліс і Марії Кунцевич Біля спільної мети ( U wspólnej mety ) умістив «Pion», 1937, № 35.

Ріхард Ваґнер (1813—1883) — німецький композитор, поет і теоретик мистецтва, автор опер і музичних драм (у т. ч. Танґейзер, Лоенгрін , тетралогія Перстень Нібелунґа ).

Див. примітку 23 в листах до Стефана Шумана. Мабуть, ішлося про розмови на тему Санаторію під клепсидрою (у електронній версії — прим. 42) .

Йдеться про Юзефину Шелінську, колишню наречену Шульца, котрій Тадеуш Штурм де Штрем допоміг влаштуватися до ГСУ.

Ізаак Фоєрберґ (1911—1970), за якого клопотав Шульц, прохаючи йому допомогти, був урятований, пережив війну і під іменем Іґнація Кшеменя працював на польській дипломатичній службі. Помер у Варшаві.

Вільгельм Шульц — див. біографію у примітках до його листа до письменника (у електронній версії — прим. 465) .

Йдеться про Ізаака Фоєрберга (див. лист 88 і примітку 28 (у електронній версії — прим. 286) ).

Юліан Рамберґ — славіст, педагог, директор школи у Варшаві по вул. Лешно, вбитий гітлерівцями у Львові в липні 1941 року.

Казимир Вежинський — див. примітку 1 в листах до Владислава Завістовського (у електронній версії — прим. 201) .

Вацлав Чарський — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 190) .