Бруно Шульц - Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Після війни були опубліковані три есеї Плешневича: Райнер Марія Рільке ( Rainer Maria Rilke ), Валері Ларбо ( Walery Larbaud ) та Поль Валері ( Paul Valery ) («Literatura na Świecie» 1973, № 4 i 7). Це єдині його вцілілі рукописи, що зберігаються у приватному архіві Збіґнєва Міцнера; есеї були частиною тому нарисів про європейську літературу. Решта праць, які мали увійти до тієї збірки, згоріли під час Варшавського Повстання разом з усією неопублікованою спадщиною Плешневича.

Цей дуже здібний критик, який відрізнявся рідкісною вразливістю та досконалістю форми своїх есеїв, написав рецензію на Цинамонові крамниці під назвою Фантастичне містечко ( Fantastyczne miasteczko , «Pion» 1934, № 4) та нарис у «Kurierze Porannym» (1936) про опубліковану в «Studio» (1936, № 7) полеміку між Шульцом і Ґомбровичем.

Три опубліковані у Книзі листи до Плешневича від 1942 року зберігаються в моїй колекції.

Шульц познайомився з Анджеєм Плешневичем у Варшаві на початку своєї піврічної відпустки, яка тривала від 1 січня 1936 року.

Див. примітку 11 в листах до Казимира Трухановського (у електронній версії — прим. 223) .

Йдеться про Вітольда Ґомбровича.

Анджей Плешневич виступив (коментуючи полеміку між Ґомбровичем і Шульцом, опубліковану у формі обміну листами в щомісячному журналі «Studio» 1936, № 7) на шпальтах газети «Kurier Poranny», захищаючи ідейно-мистецькі рації Шульца у статті Розпатлані проблеми літературної дискусії — Суперечка про докторову дружину ( Rozwichrzone problematy dyskusji literackiej — Spór o doktorową ), «Kurier Poranny» 26 XI1936, № 329).

«Імпреза з Вітольдом» — тобто полемічне листування з Ґомбровичем, опубліковане в числі 7 щомісячного журналу «Studio». (Див. примітку 1 в листі до Вітольда Ґомбровича (у електронній версії — прим. 228) ). У відповідь на нього з'явилася низка статей, скажімо, Яна Еміля Сківського Ланцюг щастя ( Łańcuch szczęścia , «Tygodnik Ilustrowany» 1936, № 42. Див. також лист Шульца до Вацлава Чарського, № 58), на яку Ґомбрович відповів фейлетоном Ланцюг непорозумінь ( Łańcuch nieporozumień , «Studio» 1936, № 8), а відтак на цю тему висловився Влодзімеж П'єтшак у фейлетоні Святий пошук ( Święte szukanie , «Studio» 1936, № 9).

Тадеуш Бреза — див. біографію у примітках до листів Шульца до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 67) .

Йдеться про Санаторій під клепсидрою .

«Вітольд», «Ґомбер» — Вітольд Ґомбрович.

Див. примітку 22 в листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 89) .

Кураторія Шкільного Округу.

Казимир Трухановський — див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 212) . Книжка Трухановського, про яку згадує Шульц — Вулиця Всіх Святих ( Ulica Wszystkich Świętych , 1937).

Стефан Наперський — псевдонім Марека Айґера (1899—1940), польського літературного критика, поета, перекладача, есеїста, в 1938—1939 роках редактора й видавця журналу «Ateneum». В опублікованому критичному судженні («Ateneum», 1939, № 1) він заперечив будь-яку художню цінність творчості Шульца.

Мендель Нойґрошль (1903—1965) — родом із Нового Сонча, адвокат, автор кількох циклів віршів, підготував антологію перекладів польської поезії на їдиш. Належав до групи львівських письменників «Цуштаєр». Із Відня, де мешкав, був депортований у 1938 році до табору в Дахау, звідки врятувався завдяки втручанню ПЕН-клубу.

Помер у Нью-Йорку.

Лист був написаний німецькою мовою в початковий період численних і безплідних зусиль Шульца організувати переклад його творів європейськими мовами. Опублікований у цій книзі текст подано у перекладі Єжи Фіцовського. Оригінал листа належав удові адресата, котра мешкала у Сполучених Штатах. Ксерокопії мені надала Рахеля Ауербах. Ось оригінальний текст:

Herrn Dr. М. Neugröschl Wien, Sterng. 11

Sehr geehrter Herr Doktor!

Meine liebe Freundin, Frau Debora Vogel berichtet mir, dass Sie in einem Schreiben an sie einiges Interesse für mein Buch — Sklepy cynamonowe bekündet hätten.

Ich erlaube mir mit gleicher Post, Ihnen ein Exemplar des Buches zu übersenden und würde es mich sehr freuen, wenn Sie es der Mühe wert finden, einiges daraus, oder gar das ganze Buch zu übersetzen. Für diesen Fall gilt dies Schreiben ais Erteilung des Übersetzungsrechtes.

Ich bitte Sie um Verzeihung, wegen des beschädigten Exemplars, aber ich habe kein anderes zur Hand und wahrscheinlich liegt Ihnen nichts an einem neuen.

Ich verbleibe mit vorzüglicher Hochachtung

Bruno Schulz

Drohobycz, den 4 XI 1936

Floriańska 10

Дебора Фоґель — див. Вступ до «Книги листів» і вступну нотатку у примітках до листів Дебори Фоґель до Шульца.