Дмитро Стус - Василь Стус - життя як творчість

Іван Середа. Цокає годинник // Не відлюбив свою тривогу ранню… — С. 14. Кімнату в гуртожитку, де жили найближчі товариші Василя Стуса, часто називали « тридцять п'ятим кантоном ». « Це був центр футбольного життя, шахового життя і… центр, як не дивно, картярства ». Стус приходив грати в футбол і шахи. Див.: Олег Орач. // Нецензурний Стус. Частина 1. Упорядкування Богдана Підгірного. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2002, С. 226.

Мова про 1955 рік.

Ідеться про працю Йосипа Сталіна «Марксизм і питання мовознавства».

Анатолій Лазоренко. Штрихи до портрета Василя Стуса // Не відлюбив свою тривогу ранню… — С. 16.

Див.: Олег Орач // Нецензурний Стус. Частина перша. — С. 230—231.

Там само. — С. 226. Пізніша курсова робота Василя Стуса — «Троянди й виноград» — на республіканському конкурсі студентських робіт зайняла перше місце.

Там само. — С. 226.

Анатолій Лазоренко. Штрихи до портрета Василя Стуса // Не відлюбив свою тривогу ранню… — С. 16.

Там само.

На траурних мітинґах, дорогою до Москви й під час похорону Йосипа Сталіна загинули тисячі людей, які були затиснені оскаженілим від горя людським потоком, що запруджував майдани й площі в незбагненному прагненні віддати останню шану вождю, який приніс мільйони людських життів у жертву Молохові індустріалізації радянської держави. Щоправда, із точки зору державних інтересів ті жертви виявилися не марними, адже навіть попри те, що всі наступники Сталіна лише використовували сформовані ним механізми влади, зліплена його руками державна структура проіснувала понад тридцять років.

Анатолій Лазоренко. Штрихи до портрета Василя Стуса // Не відлюбив свою тривогу ранню… — С. 16.

Чернетковий автограф у загальному зошиті. Зберігається у Відділі рукописів ІЛ НАНУ: Ф. 170, № 746, арк. 27. Уперше опубліковано: Дмитро Стус. Життя і творчість Василя Стуса. — К.: МП «Фотовідеосервіс», 1992, С. 36—37.

Василь Стус. Твори у чотирьох томах (шести книгах). 3 додатковими 5 і 6 (у двох книгах) томами. Т. 1: кн. 2: Поетичні твори, що не ввійшли до збірок (1958—1971). — Л.: ВС «Просвіта», 1994, С. 11.

Василь Стус. Твори: T. 1: кн. 2. — С. 26.

«Нона — строфа з дев'яти рядків переважно хореїчного розміру і з римуванням: аабвгбвгб. Особливе значення тут має потрійна рима, яка об'єднує третій, шостий і дев'ятий рядки». Див.: В. M. Лесин, О. С. Пулинець. Словник літературознавчих термінів. — К.: Рад. школа, 1965, С. 246.

Василь Стус. Твори. Т. 1: кн. 1 — С. 1.

Публікується за чистовим автографом. — Зберігається: Відділ рукописів НАНУ, Ф. 170, од. зб. 741, арк. 10.

Василь Стус. Твори. T. 1: кн. 1. — С. 152.

Там само. — С. 145. Ранній чернетковий автограф цього вірша датований 17 вересня 1957 р. (Там само. — С. 394).

Так на той час називалася «Літературна Україна».

Андрій Малишко. Доброї путі. Поезії Василя Стуса // Літературна газета. — 22 грудня 1959 р.

Зошит з конспектами Василя Стуса з наполовину відірваною обкладинкою білого кольору і позначкою «з. 17». — Арк. 18—19. Зберігається в архіві родини Василя Стуса.

Там само. — Арк. 21.

Іван Дзюба. Свіча у кам'яній пітьмі // Василь Стус. Палімпсест. Вибране. — K.: Факт, 2003. — С. 7—32.

Про це див.: Костянтин Москалець. Страсті по Вітчизні // Людина на крижині. — K.: Критика, 1999. —С. 209—254.

У цьому, за свідченням Івана Дзюби, йому дуже сприяв Андрій Васильович Клоччя, про якого Василь Стус до 1972 р. згадував із великою шанобою й повагою. Після 1972-го, коли « покручений сталінізмом „молодняківець“ » був примушений КДБ дати потрібні органам характеристики на поета, Стус у листах дозволив собі відгукнутися про нього зневажливо. Див. Іван Дзюба. Свіча у кам'яній пітьмі. — С. 10.

Із загального зошита у білій наполовину обірваній обкладинці. У конспектах Василя Стуса також зустрічаємо прізвища Коряка, Винниченка, Лейтеса, Хвильового та інших українських літератів 1920—1930 років, сама згадка про яких у 1950-ті була крамолою. У розмові зі мною наприкінці 1979-го — на початку 1980-го батько якось обмовився, що ще в інституті перечитав чимало творів письменників «розстріляного відродження».