Марія Чередниченко // Нецензурний Стус. — С. 164.
Їлина Яківна Стус // Нецензурний Стус. — С. 145.
У донецькому дворі родини Стусів-Чередниченків по вул. Чувашській, 19 ще й досі стоїть те перше, зведене власними руками, житло Стусів у Донбасі — невеличка однокімнатна кухня.
Марія Чередниченко // Нецензурний Стус. — С. 166—167.
Сестру Марію ще в березні 1946-го на цілий рік забрала до себе у Рахнівку тітка. Детальніше див.: Марія Чередниченко // Нецензурний Стус. — С. 166.
Мова про зведення хати з кількох кімнат, яку батько Василя почав зводити, очевидно, на початку 1947 року.
Аби якось боротися з головними болями, яких після смерти дочки Палажки батьки дуже боялися, треба було пити риб'ячий жир. А що Василь цьому вперто опирався, то тато Семен вигадав платити йому за кожну ложечку по 10 копійок. На зібрані в такий спосіб гроші Василько купував книжки, яких після війни батьки не мали. Детальніше див.: Їлина Яківна Стус // Нецензурний Стус. — С. 145.
Така ситуація з одягом для дітей зовсім не характерна для довоєнного часу, коли Семен і Їлина дбали, аби діти мали належний одяг.
Василь Стус. Твори. Т. 6: кн. 1. — С. 346—347.
Марія Чередниченко // Нецензурний Стус. — С. 171.
Звичайно ж, далеко не першу, але в контексті дидактики листа до сина жодне перебільшення не є надмірним.
Василь Стус. Твори. Т. 6: кн. 1. — С. 347.
Там само.
Див.: В. Ф. Верстюк, О. M. Дзюба, В. Ф. Репринцев. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — С. 510.
Василь Стус. Твори. T. 3: кн. 2. — С. 133—134.
З вірша Василя Симоненка.
Василь Стус. Твори. T. 6: кн. 1. — С. 347.
Захоплення ґітарою у Василя Стуса вимушено перервалось лише у війську, де він втратив фаланґу пальця лівої руки. Проте, навіть втративши можливість грати на цьому інструменті «для публіки», він інколи награвав щось «для себе». Так, 1978 року в сел. ім. Матросова Магаданської области В. Стус награв на одній ґітарній струні, а потім і записав у блокнот дружини мелодію до вірша «Остання пісня».
Василь Стус. Твори. Т. 6: кн. 1. — С. 348, 349.
Там само. — С. 349—350.
Василь Стус. Двоє слів читачеві // Василь Стус. Твори. T. 1: кн. 1. — С. 42.
Василь Стус. Твори. T. 1: кн. 2. — С. 175.
Стус Марія. Славний брат мій //Не відлюбив свою тривогу ранню. Василь Стус — поет і людина. — K.: Укр. письменник, 1993. — С. 12.
Лазоренко Анатолій. Штрихи до портрета Василя Стуса // Не відлюбив свою тривогу ранню… — С. 16.
Зинаїда Кононученко. Згадую добром // Не відлюбив свою тривогу ранню… — С. 13.
Батько письменника Олександра Тесленка. Останній переїхав до Києва наприкінці 1960-х і доволі часто бував у родині Василя Стуса та Валентини Попелюх.
Є підстави думати, що саме в Сталіно Василь Стус уперше познайомився й із окремими творами («Романи Куліша», «Аліна і Костомаров») Віктора Петрова-Домонтовича.
Олег Орач. Вибір // Не відлюбив свою тривогу ранню… — С. 44.
Там само.
Звісно, це палиця на два кінці. 1971-го Генріх Дворко, який мав підстави не довіряти одному зі Стусових друзів, попередив Василя, що його товариш Леонід Селезненко співпрацює з КДБ. Стус вислухав і спокійно відкинув цей голос розуму. «Розумієш, — сказав він, — цілком можливо, що все саме так і є, як ти кажеш. Але ж у тебе немає фактів… А якщо він не стукач? Своєю недовірою ми можемо смертельно образити людину…» Десь від середини 1971-го багато хто перестав довіряти Селезненкові, а В. Стус продовжував щиро товаришувати з ним, часто бував у його квартирі. На слідстві 1972-го важкохворого Л. Селезненка таки зламав психологічний тиск, який чинився на нього слідчими, і він дав кілька різних — позитивних і неґативних — характеристик Стусові. Однак характер цих свідчень, зафіксованих у справі Василя Стуса (Карна справа № 47 по обвинуваченню Стуса Василя Семеновича у вчиненні злочину, передбаченого ст. 62 ч. 1 KK УРСР в 12-ти томах / Розпочата: 13 січня 1972 р. — Закінчена: 26 липня 1972 р. — Зберігається в архіві СБУ за №.67298 фп), дозволяє з великою ймовірністю припускати, що 1971-го Селезненко не співпрацював із органами. Суддя та слідчий жорстоким тиском примусили його у 1972-му давати свідчення ще й проти деяких інших своїх приятелів.
Читать дальше