народ Український: Українські казки

Прийшла вона додому, розповіла все синові, а він і каже:

— Лягайте, мамо, спати і ні про що не думайте. Все буде зроблено.

А на другий день попросив хлопець чарівну книжечку, і вмить на подвір'ї з'явилося сто лисів, запряжених у візок. Сіла жінка та й поїхала до царя. А лиси так швидко мчали, що через півдня вже були в палаці. Побачив цар, що пригнала жінка сто лисів, та й дає їй ще одне завдання:

— Два тижні тобі треба додому йти. А на другий день після двох тижнів щоб такі самі палаци у твого сина були, як у мене. І щоб була така дорога, аби я відкрив вікно, і твій син відкрив вікно, і ми один другого бачили.

Прийшла жінка додому, розказала все синові, а він і каже:

— Ви лягайте спочивати з дороги, а я все зроблю.

Лягла жінка спати, а хлопець вийшов надвір і відкрив чарівну книжечку. Книжечка й питає:

— Що господар бажає?

Розповів хлопець про цареву забаганку а книжка каже:

— На ранок усе буде зроблене, а ти лягай спати.

Прокинулися зранку мати з сином — а вони вже в пишних палацах. Відкрив хлопець вікно і побачив царя, а цар побачив хлопця. Зрадів тоді цар, що має такого заможного зятя, та й погодився віддати свою дочку. Відгуляли вони весілля та й жили в достатку. Може, й досі живуть.

Цебро — тут конічна, переважно дерев'яна посудина з дужкою, призначена для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. — Прим. уклад. (тут і далі).

Сіряк — тут старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна.

Коновка — те саме, що відро.

Фурман — візник.