Ено Рауд: І знову Муфтик, Півчеревичок та Мохобородько

Вони влилися в людський потік і посувалися впе ред, увесь час уважно роззираючись довкола.

— Спорттовари! — раптом вигукнув Півчеревичок, погляд якого прикипів до спортивного відділу. — Я просто не розумію, чому досі ми не захопилися спортом. Адже відпустка — чудова пора для занять спортом і, по-моєму, нам треба неодмінно купити спортивне спорядження.

Півчеревичкова пропозиція не дуже захопила Мохобородька і Муфтика.

— Гадаю, що туристські обладунки набагато потрібніші, — сказав Мохобородько. — Під час відпустки чудово помандрувати пішки, щоб ознайомитись із навколишньою природою і місцевими пам’ятками.

— І не забудьмо про купальні простирадла, — додав Муфтик. — Ви тільки уявіть, як приємно на березі моря обгорнутися купальним простирадлом!

Півчеревичок уже відкрив рота, щоб повести мову про значення спорту, як зненацька помітив відділ іграшок і вмить забув про спортивні обладунки.

— Здорово! — захоплено прошепотів Півчеревичок. — Дивіться, які чудові іграшки!

— А навіщо вони нам, — буркнув Муфтик.

Одначе Півчеревичок не слухав його, а вже пробирався до відділу іграшок. Так що Мохобородьку й Муфтикові не зосталось нічого іншого, як похмуро плентатись услід за своїм другом. Вони виявили Півчеревичка біля прилавка з надувними гумовими звірятками.

Півчеревичкові очі блискотіли від захвату.

— Ви лиш погляньте! — скрикнув він, простягаючи руку до гумових іграшок. — Погляньте, які милі!

— Ну то й що? — насторожено запитав Мохобородько. — Чи не збираєшся їх зараз же купувати?

— А знаєш, оце думаю, — продовжив Півчеревичок. — Надувні іграшкові звірі — це саме те спорядження, що знадобиться коло моря. Ми, звичайно, можемо Заритись у пісочок і попивати лимонад, але без гумових звіряток такий відпочинок швидко нам набридне.

Муфтик і Мохобородько замислились. Невже Півчеревичок таки має рацію? Біля одноманітної морської синяви, мабуть, справді ці іграшки урізноманітять життя-буття, тим паче, що, надуті, вони гарно тримають на воді…

Ну, гаразд, — погодився Муфтик. І звернувся до продавщиці:

— Будь ласка, мені крокодила.

— А мені лева, — попрохав Мохобородько.

— А мені слона, — радісно сказав Півчеревичок. — Тільки з якомога довшим хоботом, якщо є.

Продавщиця розуміюче кивнула.

— Чудовий вибір, — похвалила вона. — Це все звірі жарких країн і добре пасують один до одного.

Потому на хвильку задумалась і додала:

— Відверто кажучи, у нас є один прекрасний комплект — тільки сьогодні надійшов у продаж, а вже майже розпродано. Зараз покажу.

Вона дістала з-під прилавка велику коробку і, відкриваючи її, вела далі:

— Будь ласка, ось вони, трійко малесеньких чоловічків, які порятували наше місто від пацюків.

Звично й швидко продавщиця понадувала іграшки й поставила на прилавок рядком.

— Який гарний! — вигукнув Муфтик і зграбастав надувного Муфтика, щоб роздивитися зблизька.

— Авжеж, — кивнула продавщиця.

Вона хотіла щось додати, але раптом оніміла і широко розплющеними очима поглядала на трьох пустунів.

— Послухайте лишень! — вигукнула зрештою вона. — Адже вони — це ви самі!

— І справді, який збіг, — стримано всміхнувся Мохобородько.

Та за мить його усмішка відбилася на обличчі продавщиці.

— Вітаю щиросердо, — сказала вона розчулено. — Я ще раз наголошую, що вас дуже добре купують.

Трійця теж посприяла цьому, бо як усе-таки не придбати подібних собі гумових чоловічків.

— Мені, будь ласка, одного Муфтика, — попрохав Муфтик.

— Мені Мохобородька, — пристав Мохобородько.

— А мені десять Півчеревичків, — одповів Півчеревичок. — Принагідно даруватиму знайомим.

— Справді, — погодилася продавщиця. — Кращого дарунка важко й уявити.

Вона загорнула покупки в папір, кумедні чоловічки заплатили і ввічливо попрощалися з привітною продавщицею.

— Ну, так, — сказав Муфтик. — Тепер почнемо вибирати спорядження для відпустки. Перш за все купальні простирадла, а потому — все інше.

Але Півчеревичок уже простував до іншого прилавка, де продавали заводні іграшки.

— Зачекай, Півчеревичку, — суворо наказав Мохобородько. — Цього разу іграшок у нас вдосталь!

— Безумовно, — ствердив Муфтик. — Більше ніяких іграшок! Тепер на черзі купальні простирадла.

Півчеревичок зупинився і пильно поглянув на друзів.

— Не забувайте, що в мене було важке дитинство, — зронив він. — Мене ніколи не пестили і не засипали іграшками. І тепер, коли я маю нарешті можливість придбати собі заводну іграшку, ви забороняєте мені!