Джемма Елвін Гарріс - Чому зебри смугасті? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди

ДНК багато в чому нагадує мову, як-от англійську. Але в той час як англійський алфавіт налічує 26 літер, у ДНК їх усього чотири: А, Г, Ц і Т.

Ці літери позначають назви чотирьох хімічних речовин, що їх можна розташовувати в різному порядку й складати в «слова» та «речення», які допомагають клітинам запам’ятовувати інформацію про будову та функції тіла. Одну половину ДНК ми отримуємо від мами, а іншу – від тата, чим і пояснюється, чому ми такі на них схожі.

Розмова про ДНК неодмінно приводить нас до генів . Ген являє собою витягнуту ділянку ДНК (її можна порівняти з абзацом у тексті), а кожен із понад 23 000 генів у тілі – ніби рецепт для виготовлення важливого для організму продукту, найчастіше це біло́к. Білки́ допомагають формувати м’язи, кістки та органи. А ще вони впливають ледь не на все, що робить тебе тобою, – від кольору волосся і аж до того, який пиріг (яблучний, банановий?) ти любиш понад усе. А може, тобі більше до вподоби броколі?

запитує Метт, 10 років

Бен Міллер, комедійний актор та автор наукових книг, відповідає:

Перепрошую, але що?

Жартую. Для точної відповіді на це питання треба зануритися в захопливі глибини науки.

Передусім з’ясуємо, що таке звук ? Відповідь не така проста, як може здатися. Звук, як виявили вчені, це своєрідна хвиля коливань. Вона утворюється внаслідок вібрацій твердих тіл, рідин чи газів. Уяви, що слухаєш пісню через динамік. Вібрація дифузора в гучномовці створює в повітрі коливальні хвилі, що крізь вуха потрапляють до мозку у вигляді електричних сигналів, які він розшифровує як слова та мелодію пісні.

Звук доволі швидко поширюється в газах, зокрема в повітрі. Ще краще він розходиться в рідинах, наприклад у воді, а найкраще – у твердих тілах, скажімо, у дерев’яних чи металевих поверхнях. Ти й сам можеш це легко перевірити, поклавши свій музичний плеєр на стіл та притуливши вухо до стільниці. Доволі голосно, еге ж?

Як відомо, у космосі немає повітря і тим паче води чи дощок, через які могли б проходити звукові хвилі. Тому, якщо крикнути в космосі без скафандра, голосові зв’язки не зможуть утворити звукові хвилі, а отже, крик ми не почуємо. Хіба що ледь чутні, приглушені звуки хвиль, які проходять просто в нашій голові. От тільки знімати скафандр у космосі дуже небезпечно, тож навряд чи хтось проводив подібний експеримент.

А от якщо крикнути в скафандрі, можна почути повноцінний крик, оскільки звукові хвилі проходитимуть через повітря в шоломі, поки не потраплять у вуха.

Та ось яка штука. Ніхто з інших астронавтів поруч не зміг би тебе почути, оскільки між вами не було б повітря, яке донесло б цей звук.

Відтак фраза з фільму «Чужий» « У космосі ніхто не почує твій крик » звучить по-новому моторошно, чи не так?

запитують Анґус, 11 років, та Джо, 9 років

Доктор Том Смолдерс, фахівець з еволюційної біології, відповідає:

Якщо довго пролежати в теплій ванні (хвилин 15–20), шкіра на пальцях рук і ніг починає зморщуватися. Те саме відбувається і коли миєш посуд. (Спробуй, твоїм батькам точно сподобається!) Чому таке трапляється?

Багато людей припускають, що шкіра на пальцях рук і ніг набрякає, оскільки вбирає в себе воду. Проте за результатами нещодавніх досліджень удалося з’ясувати, що кінчики пальців зовсім не збільшуються, як мали б, якби вбирали воду, а, навпаки, зменшуються. Пальці морщаться з тих самих причин, що й родзинки та чорнослив: усередині палець звужується, тому шкіра стає йому завеликою і, як наслідок, зморщується.

Виникає питання: чому пальці звужуються? Найімовірніше, тому, що на пальцях рук і ніг звужуються кровоносні судини. Якщо звужуються судини, слабшає притік крові, а тому пальці стають тоншими й вкриваються зморшками.

Тоді наступне питання: навіщо нам узагалі таке зморщування? Чи є від нього якась користь? Точної відповіді ми не маємо. Можливо, корисним для організму є саме звуження судин, а зморшки – лише побічний ефект. Однак під час недавнього експерименту вчені з’ясували, що коли шкіра на пальцях зморщена від води, людям легше вхопити вологі предмети.

Відтак можна припустити, що зморщені пальці дають нам міцнішу чіпкість у вологому середовищі. Нашим предкам-приматам зморшкуваті пальці могли ставати в пригоді, щоб лазити по вологих лісах і хапатися кінцівками за мокрі гілки. Однак у такому разі в інших людиноподібних мавп від вологи теж мали б зморщуватися пальці, а про це ми ще поки нічого не знаємо. Ще одна наукова таємниця, яка чекає на розгадку…