Існує багато розповідей про людей, які заблукали в пустелі чи опинилися на рятувальному плоті у відкритому морі, тому їм довелося пити власну сечу й так урятуватися. Тож запам’ятайте: іноді, щоб вижити, доводиться стикатися з немислимим – їсти й пити щось зовсім відразливе. Якщо справи геть погані, треба набратися мужності й робити все можливе заради порятунку!
ЗВІДКИ ДІВЧИНА В СУПУТНИКОВОМУ НАВІГАТОРІ ЗНАЄ, КУДИ ТРЕБА ЇХАТИ?
запитує Аная, 6 років
Кен Денмід, автор вебсайту «GeekDad» та блогер, відповідає:
Насправді «дівчина в навігаторі» – лише голос, що ним говорить спеціальний портативний комп’ютер. Його можна налаштувати розмовляти і чоловічим голосом, і дитячим, ба навіть голосом Дарта Вейдера!
Супутниковий навігатор – дуже класний пристрій. Він надсилає до супутника, що обертається навколо Землі, радіосигнал, який відбивається назад і таким чином повідомляє своє точне місцезнаходження. У ньому також збережені карти з переліком адрес усіх будівель у світі та зазначені всі дороги, кільцеві транспортні розв’язки, залізничні вокзали, аеропорти та багато іншого.
Коли нам треба кудись потрапити, ми вводимо в пошук навігатора потрібну адресу, він відмічає наше точне місцезнаходження в цей момент, а потім відстежує всі можливі шляхи до потрібного місця та обирає найшвидший. Він навіть бере до уваги затори на дорогах і враховує їх у своїх обчисленнях, отакий він розумник!
Однак не забувай, що навіть із супутниковим навігатором варто пильнувати дорожні знаки та сигнали. Інколи на дорогах починаються якісь ремонтні роботи чи вуличні заходи, про які навігатор іще не встиг отримати дані. Загалом цей маленький пристрій дуже корисний і допоможе дістатися саме туди, куди треба.
А ПАВУКИ ВМІЮТЬ ГОВОРИТИ?
запитує Елеонора, 7 років
Доктор Джордж Мак-Ґевін, ентомолог, відповідає:
Павуки не можуть розмовляти так, як ми з тобою, однак вони вміють по-своєму спілкуватися один з одним.
Деякі павуки подають зорові сигнали, зрозумілі іншим павукам. У павуків-стрибунів, наприклад, на передній частині голови розміщені два дуже великих ока. За їхньою допомогою вони можуть вистежувати здобич – комах, а також розпізнавати особин протилежної статі. Павук-самець, який хоче привабити самицю, має подати правильні сигнали, як-от виконати перед нею особливий танок. У кожного з видів павуків є свій відмінний танок, за яким пильно спостерігає самиця. Якщо самець припускається помилки чи його танець недостатньо вражаючий, самиця втрачає інтерес та повзе собі геть.
А от інші павуки спілкуються за допомогою дотику. Їхні тіла вкриті численними чутливими волосинками, що реагують на коливання, які передаються через павутину чи повітря, і таким чином відчувають присутність інших тварин, а також, звісно, інших павуків.
А ПІСНІ МОЖНА ПИСАТИ ПРО ЩО ЗАВГОДНО?
запитує Ітан, 10 років
Сер Пол Маккартні, музикант, співак і автор пісень, відповідає:
Так, про все, що заманеться! Як щодо пісеньки про танцюючий смітник?
ХТО ПРИДУМАВ КОРОЛІВ І КОРОЛЕВ?
запитує Флоренс, 10 років
Джеремі Паксман, журналіст, письменник і телерадіоведучий, відповідає:
Якось один антрополог намагався з’ясувати, хто ж придумав королів і королев. Він полишив свої спроби, коли виявив записи про королівських осіб навіть у найдавніших історичних документах.
Скоріше за все, почалося все з того, що якась могутня та охоча до влади людина вирішила передати все здобуте й завойоване своїм дітям. Звісно, зараз нам така ідея престолонаслідування здається дещо безглуздою, однак вона має свої переваги.
Наприклад, англійська королева не має реальної влади, зате на її плечі покладено лише один обов’язок – робити народ щасливішим. З одного боку, непогано, коли є людина, яка цим займається. А з іншого, здається дивним, що дехто з політиків переконаний, ніби вони представляють цілу націю, чи не так?
запитує Макс, 9 років
Сем Кін, автор наукових книг, відповідає:
Уявімо, що тобі треба запам’ятати улюблений рецепт (бісквітний торт, мафіни, а може, банановий пиріг?). Що треба зробити? Краще за все записати рецепт і покласти його в надійний сховок. Так само діє людське тіло: коли клітинам потрібно запам’ятати, як робиться щось важливе, вони занотовують інструкції за допомогою так званої «дезоксирибонуклеїнової кислоти», або скорочено ДНК.
Читать дальше