Юрій Фіалков - Оповідання з хімії

Сплав берилію з радієм є прекрасним і порівняно сильним джерелом нейтронів. Найменшої кількості цього сплаву досить, щоб одержати в лабораторії (без будь-яких інших пристосувань) штучні радіоактивні ізотопи багатьох елементів. Нейтронні берилійові джерела зробили науці величезну послугу і довго ще сприятимуть застосуванню радіоактивних ізотопів для різноманітних досліджень.

Уран, лантоноїди, реній, титан, літій, берилій… Це все, що ми встигли тут коротко розглянути. Назви всіх елементів, про які ми вели мову на багатьох сторінках, вміщуються в одному рядку. І всі ці елементи навряд чи становлять більше 1/ 10тих елементів, які об’єднуються під назвою «рідкісні».

З наведених прикладів читач бачить, що елементи не можна ділити на корисні і некорисні, на перспективні і безперспективні, застосовні і незастосовні. Всі без винятку елементи періодичної системи Д. І. Менделєєва можуть і повинні бути поставлені на службу людині. Від елементів, які вивчені менше від інших і добуваються в меншій кількості, слід чекати такого самого обширного застосування, як і від тих, що зараз вважаються основними. Все це — завдання хімії найближчого майбутнього, того майбутнього, коли багатотисячна армія хіміків нашої країни об’єднаними зусиллями поставить на службу комуністичному суспільству всі 102 та ще стільки, скільки їх буде відкрито, елементів періодичної системи, яка названа ім’ям великого вченого Д. І. Менделєєва.

Розвиток хімії став тепер заповітною справою радянського народу. Розвиток хімічної індустрії — одна з неодмінних умов побудови комуністичного суспільства в нашій країні, бо хімія — це наука достатку, наука прогресу.

Андрианов К. А., «Синтетические полимеры в электроэнергетике», «Знание», 1959.

Андрианов К. А. и Петрашко А. И., «Кремнийоргаиические полимеры в народном хозяйстве», AH СССР, 1959.

Анфилов Г., «Что такое полупроводник», Детгиз, 1957.

Бреслер С. Е., «Радиоактивнне элементы», ГИНТЛ, 1957.

Лаврухина А. К., Золотов Ю. А., «Трансурановые злементы», AH СССР, 1958.

Гольданский В. И., «Новые злементы в Периодической системе Д. И. Менделеева», АН СССР, 1958.

Голуб А. М., Дмитрик С. Я., «Рідкісні і розсіяні елементи та їх значення в народному господарстві», Київ, 1958.

Каданер Л. І., «Нові метали сучасної техніки», Держ. вид. техніч. літ., 1958.

Парфенов В. А., «Металлы прогресса», «Знание», 1958.

«Применение атомной знергии в мирных целях», АН СССР, 1956.

Руденко Е., Таубе П., «Сто один»… Астрахань, 1958.

Савченко Вл., «Полупроводники на старте», Детгиз, 1958.

«Химия больших молекул», АН СССР, 1958.

Фіалков Ю. Я., «Властивості дуже чистих речовин», «Наука і життя», № 7 за 1957 р.

Ю. Я. Фиалков

Рассказы по химии

(на украинском языке).

Государственное учебно-педагогическое издательство «Радянська школа»

Редактор О. М. Трофімова.

Художн. редактор В. Ф. Монжеран.

Художник Є. В. Саренко

Технічний редактор Л. І. Шевченко. Коректор С. М. Супрун

Здано до набору 29/111 1960 р. Підписано до друку 25/VIІ 1960 р. Папір

84x108 1/ 32. Друк. арк. 3,5, Умовн. друк. арк. 5,74. Видавн. арк. 5,35. Тираж 4.300 БФ 19552.

Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа»

Київ, Ново-Павлівська, 5. Видави. № 11505 Ціна 1 крб. 60 коп. (З 1/I 1961 р. — 16 коп.).

Надруковано з матриць Книжкової фабрики їм. Фрунзе Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР. Харків, Донець-Захаржевська, 6/8, в друкарні «Комуніст» Головполіграфвидаву Міністерства культури УРСР. Харків. Пушкінська, 29. Зам. 610.

Книга є збіркою тематично поєднаних нарисів, присвячених найважливішим проблемам сучасної хімії.

В цих нарисах, написаних науково-популярною мовою, висвітлюється значення сучасної хімії для народного господарства, для поліпшення добробуту радянських людей.

В кожному нарисі докладно розглядаються перспективи розвитку даної галузі хімії в найближчі десятиріччя.

Книга розрахована на учнів старших класів.