Алина Болото - Твоя Марія... і Кіб

Не збирався я з цією дівкою параграфи обговорювати, повів її скоріш до станції. Довго б шукали, якби пес не почав у піску яму видлубувати, а там і люк показався! Виявляється, це зовсім не бархан був, а занесена піском станція! Навіщо спостерігач поле захисне відімкнув? Ніяк не второпаю! Обстановка там не надто затишна: відразу за лісом пустеля починається, вітер свище, пісок з місця на місце перегонить. Мерзенна місцина!

Достукалися до спостерігача, виліз цей псих із люка й відразу поцікавився, де собака. А я й не бачив, куди дворняга подівся (у ліс рвонув, куди ж іще?). Хапає спостерігач таку саму іграшку, як у мене, і давай з неї по узліссі стріляти! Псих, одним словом.

Ну, випромінювач я в нього про всяк випадок вилучив. До з’ясування психічної стійкості. Бо побачив цей Даніель мою біологиню й таким сміхом зайшовся — аж до самого корабля реготав!

Станція зустріла Марію приголомшливою тишею і пусткою хронічного безлюду. Станцію поставив тут косморозвідник Олександр Конов, він же за допомогою кіберів зібрав маяк «Бінго», а кар’єр тут з’явився значно пізніше, при другому спостерігачеві, який, на думку медекспертів, схибнувся. Причинний спостерігач досить успішно займався розробкою корисних копалин доти, поки його не відкликали з Араї. Марії так і не вдалося з’ясувати точну симптоматику захворювання, тому що медики ретельно шифрували тексти своїх висновків. На думку самої Марії, ця старанність свідчила про приховану манію переслідування в рядах управлінських медиків.

Тепер же, коли Марія дісталася до архівів станції, могла нарешті продовжити знайомство з історією освоєння Араї. На жаль, якщо про метеорологію, геологію, аквалогію вона уявлення мала, про біотехніку та космоструктуру щось чула, то теорія кабракандації поставила її в скрутне становище. Про люнупано Марія взагалі чула вперше. З усього виходило, що перший спостерігач Араї — Конов — був універсалом, і наприкінці четвертої години Марії довелося полишити його записи й розконсервувати наступний журнал.

Другий спостерігач вочевидь надавав перевагу геології та збирався перекопати Араю до самого ядра. Однак уже з середини журналу почав помітно змінюватися тон оповіді, нотки занепокоєння проривалися то тут, то там, з’явилися скарги на погоду й обладнання, далі пішли непевні натяки на підступи ворогів інопланетного походження, що скінчилися довгим монологом про користь космічних подорожей.

Даніель Реф взагалі жодних записів не робив. Або встиг їх знищити.

Єдине, що винесла Марія із занурення в архіви, — крім журналу, Конов ще мав щоденники, на які іноді посилався в офіційних документах. Вона перевернула догори дригом усю станцію, але ніяких щоденників так і не знайшла.

Лабораторія, рубка з апаратом далекого зв’язку, житловим відсіком, два шлюзи, коридор. Уздовж всього коридору — мініатюрні бархани з блакитнуватого араївського піску, наметені вентиляційними потоками. Оскільки захисне поле відімкнене, пісок просочився всередину.

На превеликий подив Марії, на станції вона не знайшла жодного кібера. Навіть автоматів-прибиральників не було. Не бажаючи займатися вигрібанням піску вручну, Марія подалась обстежувати околиці станції в пошуках таємничо зниклих механізмів.

Випромінювач із клеймом косморозвідки становив значну частину спорядження експедиції, слугуючи водночас і знаряддям праці, і зброєю як для захисту, так і для нападу. На кого експедиція повинна нападати й від кого боронитися, Марія ще не втямила, але вже сам зиґзаґ блискавки на прикладі мусив заспокоювати.

Головний люк відкрити не вдалося, довелось виходити через запасний на верхівці купола станції. Спускаючись сходами, Марія несподівано здибала собаку, що безтурботно розлігся на піску над місцем розташування того люка. Марії відразу чомусь пригадалися зрізані чергою кущі на узліссі. Бона зупинилася посеред сходів і найбезтурботнішим тоном привіталась.

— Добридень тобі, пес! — і провадила вже впевненіше. — Ти, напевно, їсти хочеш?

Собака підвів вухо, подивився на Марію розумними карими очима й раптом прожогом кинувся в ліс, тільки пісок зметнувся вслід за ним. Марії навіть почулося, що його погукав господар; втім, то тільки почулося.

Через кілька хвилин Марія дісталася до кар’єру. Машини застигли там мертвими брилами, стрічка конвеєра обвисла, скрізь розкидані кібери в недоладних позах — і над усім пісок, пісок, пісок.