Максим Кидрук - Твердиня

Після кількох десятків кроків хлопець розкаявся в необачному рішенні побігти . Не спливло й 48 годин після трансатлантичного перельоту з двома пересадками, після перекидання іншим літаком із нульової позначки (Ліма) на висоту 3340 метрів над рівнем моря. Боженька, коли створював людину, не відав, що вона придумає літаки, а тому не запроектував її організм на такі навантаження. Зміна часового поясу, перепад висоти, дряпання горами не минули для Левка безслідно, й серцевий ритм почав «провалюватися». Серце дубасило зі скаженою швидкістю, а потім раптово завмирало на секунду чи дві. Після паузи розлягалося потужне компенсаторне «бух!» – Левко відчував, як ударна хвиля поширюється організмом, – після якого серце бралося калатати з іще більшою силою. Перебої повторилися ще тричі, і хлопець спинився, висолопивши язика та приклавши долоню до грудей. Якби поруч був Семен і Левко описав йому симптоми, то дізнався б, що збій у ритмі та компенсаторний викид крові, що його супроводжує, має назву «екстрасистолія» 73 73 Екстрасистолія – несвоєчасне скорочення серця чи окремих його камер. Трапляється у 60—70 % людей. Появу екстрасистолій провокують стрес, куріння, міцний чай і особливо – міцна кава. , що екстрасистолії трапляються під час сну навіть у здорових людей і в принципі не є небезпечними. Екстрасистолія – не діагноз, це симптом, що вказує на граничну перевтому або на серйозніші проблеми з серцем. Проте Сьоми поряд не було, і Левко перелякався до всирачки.

«Щоб ти згорів, – подумав хлопець про рудого, – разом зі своїм сраним “доджем”».

І тієї самої миті він почув рокотання двигуна – назустріч рухався якийсь автомобіль. Рокіт був особливий, слабкосильні двигуни пікапів, на яких їздять жителі Куско, так не звучать. До Левка наближалося щось потужне.

Упершись правою долонею в коліно, а ліву все ще тримаючи на грудях, хлопець підняв голову й побачив, як із темряви наприкінці авеню вихопився лискучий і плескатий «Dodge Challenger». Спершу Левкові здалося, що рудий пришвидшується, щоби розчавити його, й серце заметалось у грудях переляканою пташкою. Після двох нових «провалів», що вдарили один за одним, українцю стало млосно, фарба збігла з обличчя. Він ледве не осів на тротуар. Та вже за миттєвість збагнув: наростання швидкості – закономірне явище, бо авто рухається схилом униз; рудий не має наміру з’їжджати на зустрічну смугу та закочувати його в бруківку.

Коли вони порівнялися, чоловік повернув голову й зустрівся із Левком поглядом.

«Це він, я не помилився», – хвилею зринуло у хлопчачій голові. Рудий примружився, розглядаючи переляканого хлопця, що, тримаючись за серце, дивився на нього з протилежного боку авеню, після чого відвернувся та зосередився на дорозі. Він не здивувався, не спохмурнів, узагалі не відреагував.

«Не впізнав мене? Невже не впізнав?»

«Додж» розмірено котився до Ель-Овало. Левко, стараючись не думати про вередливе серце, рвонув навздогін. Хлопець добіг до перехрестя через п’ять секунд потому, як рудий повернув праворуч, проте машини вже не побачив.

На розі біля туристичного офісу з крикливою вивіскою «Turismo Mer» підтоптаний індіанець із пошерхлим обличчям порався коло ятки, з якої протягом дня продавав солодкі боби й інші легкі закуски. Збирався додому. Гарячково жестикулюючи, українець підскочив до торговця:

– Буенос ночес! Е-е… тут… блін, як же йому пояснити? – Левковишкрібав із мозку розпорошені знання іспанської. – Coche… el coche negro… a donde? A donde va? 74 74 Машина… чорна машина… куди? Куди йдеш? ( ісп. )

Індіанець зрозумів. Він кивнув – Левко зауважив, що ліве око старого повністю затягнуте катарактою, – показав витягнутою рукоюна захід, після чого завернув долоню праворуч.

– Проїхав розв’язку, а тоді повернув праворуч… – пробурмотів Левко й додав, уже віддаляючись: – Ґраціас!

Підстаркуватий індіанець кивнув і підняв на прощання ліву долоню.

Левко думав, що серце або репне саме, або через його скажене биття луснуть очі. Коли він, лишивши за собою підперту променями ліхтарів лячну статую Пачакутека 75 75 Пачакутек Юпанкі (ісп. Pachacútec Yupanqui , кечуа Pachakutiq Yupanki , помер 1471) – дев’ятий правитель Імперії інків, що владарював у 1438—1471 рр. Під час його правління невелике королівство із центром у Куско розрослося до величезної імперії, що змогла конкурувати, а зрештою і підкорити цивілізацію Чіму. Пачакутек започаткував еру завоювань, котра через три покоління розповсюдить домінування інків із долини Куско практично на всю західну Південну Америку. Національний герой Перу. , домчав до авеню Сан-Мартін, перед очима танцювали тисячі сріблястих паличок. Широке, розділене центральною алеєю авеню тягнулося на північний захід, за кілька сотень метрів переходило в авеню Ель-Сол і далі, злегка крутнувши, забігало на Плаза-де-Армас. На щастя, цієї пори авеню Сан-Мартін стояло практично порожнім. Хекаючи, Левко вгризався очами в темряву, що клубочилася між будинками, які підступали до дороги праворуч, і зрештою нагледів за півтори сотні метрів попереду обтічної форми силует із акуратними горизонтальними смужками червоних габаритних фар. То міг бути тільки «додж». Автомобіль неквапно підіймався у напрямку Ель-Сол.