Деніел Кіз - Відверто про Клавдію

Джеррі Мартін, метр дев’яносто шість на зріст і вагою 102 кілограми, вочевидь був застрелений крізь вікно, коли лежав на канапі, дивлячись телевізор. Дві 22-каліберні гільзи валялися на землі біля будинку, під вікном. Потім у нього стріляли знову, зблизька, кілька разів у голову.

Марта, одягнена в чорний костюм, була знайдена мертвою в проході з численними кульовими пораненнями в голову. Як і у двох попередніх випадках, телефонні кабелі надворі були перерізані. Кімнати обшукали. Мотивом видавалося пограбування.

Сусіди розповіли репортерові «Диспетч», що місіс Марта («Марті») Мартін була кредитним інспектором у Міському національному банку, де пропрацювала тринадцять років. Джеррі Мартін мав небагато грошей і був «просто чоловіком, який щодня ходить на роботу». Мартіни були одружені вісім років (кожен – другим шлюбом) і переїхали до будинку на Морз-роуд три роки тому. Пара часто влаштовувала розваги для друзів у себе вдома. Хоча наразі вони не були активними діячами жодної організації, Джеррі був одним із засновників-добровольців пожежної служби Вайтголла.

Станом на п’ятницю, 26 травня, Бюро кримінального розпізнання й розслідування підтвердило, що Мартінів убили з тієї ж зброї, що й Джонса, Філдза і трьох жертв у будинку Маккена – тепер сім смертей пов’язувала одна зброя. Прикрим чином для кількох міських детективів «наближене до розслідування джерело» розголосило подробиці щодо знаряддя вбивства журналу «Колумбус Сітізен-Джорнел», який розмістив на першій шпальті статтю під заголовком:

Знаряддям убивства, якщо вірити статті, був напівавтоматичний 22-каліберний «Штьоґер Люґер», вироблений у Західній Німеччині. «Штьоґер Люґер», відомий як «горе-ствол», оскільки частенько давав осічку й заклинював, був одним із пістолетів, які найширше продавалися через поштові замовлення до 1968 року, коли був ухвалений федеральний закон про заборону на продаж поштою ручної вогнепальної зброї, окрім як до збройних крамниць.

Першим із Департаменту поліції Колумбуса на місці вбивства Мартінів опинився сержант Білл Стекмен з відділу вбивств (той самий «Татко» Стекмен, який колись розмірковував про вдочеріння сестри Клавдії, Ненсі) і був призначений відповідальним за місцеве розслідування «вбивств 22 калібру».

Двометровий, білявий та блакитноокий детектив щойно почав носити слуховий апарат і досі трохи соромився цього. Він говорив тихим гортанним голосом, який підіймався глибоко з грудей. Відділ убивств був його життям, і те, як «Стек» вів це життя, однаково схвалювали прокурори й адвокати.

Більшість робочих днів Стекмена тепер тривали по вісімнадцять годин, і було загальновідомо, що він практично живе у Детективному бюро.

Кожного нового підозрюваного треба було перевірити, перевірити повторно та зняти підозри. Стекмен мав стежити за допитами понад двох сотень людей, які могли прямо чи непрямо бути причетні до вбивств.

«Убивства 22 калібру», як збагнув незабаром Стекмен, ставали важливішим за все в його житті. Треба лише мати терпіння, і все прийде: зачіпка, слід, прорив. І коли це станеться, він буде готовий, адже знає свою справу. Розслідування вбивств було його світом: він марив ним, жив ним, любив його.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

«Кадилак Ельдорадо» – американський представницький автомобіль класу люкс. (Тут і далі прим. пер.)

Деррінджер – кишеньковий пістолет найпростішої конструкції.

Березневі іди – за давньоримським календарем 15 березня. Ця дата здобула популярність в історії, оскільки саме цього дня в 44 р. до Р.Х. було вбито Юлія Цезаря.

День Незалежності в США.

Йдеться про належність до ірландських католиків, символом яких є зелений колір на прапорі Ірландії, на відміну від протестантів – їхнім символом є помаранчевий колір.

Г’ю Гефнер (1926—2017) – американський видавець, засновник і редактор журналу «Плейбой».