Жан-Крістоф Ґранже - Ліс духів

– Є й інша можливість – батьки. Які могли б мати на вас зуб.

– Чому ж?

– Через хибний результат. Через дитину, яка народилася з відхиленнями.

– Це безглуздя, – відрізав Павуа.

– Якби ви знали, які мотиви трапляються в нашій роботі.

– Я маю на увазі, це справді безглуздо. Якщо в каріотипі видно аномалію, це ще не привід вважати нас відповідальними за цю проблему. А головне, такі аналізи робляться якраз для того, щоб уникнути народження дитини з вадами. Амніоцентез роблять у визначений час, щоб мати можливість перервати вагітність.

– А якщо ви припустилися помилки? Не помітили проблеми і дитина народилася неповноцінною?

Павуа виглядав пригніченим. Утім, на його обличчі блукала неясна усмішка.

– Ні, – просто відповів він. – Наші результати достовірні на 100 %.

– Тут ніколи не плутали пробірки? Не глючили комп’ютери?

– Ви не уявляєте собі, у яких умовах ми працюємо. Ми дотримуємося вкрай суворих заходів безпеки. За нами постійно стежать експерти від уряду. Я ніколи не чув про помилки в нашій справі. Ні тут. Ні в інших лабораторіях по всьому світу.

Бернар Павуа виголосив свою промову спокійно. Здавалося, ніщо й ніхто не може його зачепити. Цей чоловік і справді був крижаною брилою.

Тен, мабуть, дивувався не менше за Жанну.

– Схоже, вас не надто засмучує загибель Неллі Баржак. Ви навіть не здивовані неймовірними обставинами її смерті.

– Моя філософія – приймати світ таким, яким він є. Як на мене, неможливо щодня читати газети, бачити потік насильства, характерний для наших суспільств, і водночас не припускати, що це саме насильство може постукати в мої двері.

Суддя роздратовано розвів руками.

– Але де ваше співчуття? Вас не шокує спосіб, у який убили Неллі? Такою молодою? Або тортури й калічення, яким її піддали?

– Неллі померла в цій формі. Але її душа мандрує далі.

– Ви… ви вірите в реінкарнацію? – запитала Жанна, приголомшена.

– Я буддист. Я вірю в ланцюжок тіл і в унікальність душі. Що ж до моїх емоцій, ліпше сказати вам одразу: Неллі була моєю коханкою. Ми вже рік мали романтичні стосунки. Але те, що я відчуваю в даний момент, стосується тільки мене. Я не збираюся набридати вам цим.

Запала мовчанка. Жанна, Тен, Райшенбах і секретарка зіщулилися. Нечасто натрапиш на такого свідка.

– А якщо ви хочете поговорити про моє алібі, – повів далі науковець, так само зверхньо, – то в мене його нема. Я чекав Неллі в себе вдома. Сам. Вона попередила, що працюватиме допізна.

– У неї була якась інша зустріч?

– Вона мені нічого не сказала.

– Вас не стурбувало, що вона не прийшла?

– Інколи вона працювала до світанку. Її дослідження були важливіші за мене, розумієте? Це одна з причин, чому я любив її і захоплювався нею.

Жанна на кілька секунд утупилася в чоловіка. Вона зрозуміла його справжню сутність. Його спокійний вигляд свідчив про неабияку силу духу. Смерть Неллі не залишила його байдужим. Навпаки. Спогад про неї відбився в його пам’яті. Ніби епітафія на мармурі. З внутрішнього боку .

Тен скочив на ноги, ніби пружина.

– Дякую вам, докторе. Попрошу вас за кілька днів заїхати до мене у СВІ Нантерра.

– Ви хочете ще раз мене допитати?

– Ні. Треба буде лише підписати свідчення. Тим часом капітан Райшенбах дещо перевірить.

– На кшталт відсутності в мене алібі?

– Наприклад.

– У мене останнє запитання, – сказала Жанна, й собі підводячись.

Секретарка зиркнула на Тена: продовжувати їй записувати чи ні? Вона вже стояла, склавши записник у портфель. Суддя заперечно похитав головою.

– Каріотипи визначають за інших обставин? Наприклад, у дорослих?

– Так, зі зразків крові. – Павуа досі сидів. – У таких випадках ми шукаємо ознак безпліддя.

– Безпліддя визначають за каріотипом?

– Так. Делеції в деяких хромосомах можуть пояснювати репродуктивні проблеми. Інколи ми також шукаємо генетичні причини розладу в дитини. Наприклад, причини труднощів із навчанням. Тоді ми перевіряємо каріотип й інколи визначаємо патологію малечі.

Жанна повернулася до свого першого здогаду. Безплідна жінка, чий каріотип аналізували в лабораторії Павуа. Схиблена, яка захотіла помститися цьому закладу й водночас заволодіти плідністю Неллі Баржак, поглинувши її… Але як пояснити іншу жертву, медсестру? І дивовижну силу вбивці?

Підвівшись, Павуа підтвердив перше враження: він мав зріст понад метр дев’яносто і був кремезний, як бик. На собі мав потворну блискучо-зелену футболку з написом «NO LOGO» та бежеві полотняні штани. Його атлетичне, але обрезкле тіло нагадувало величезну грушу.