Рэй Брэдбери - Трилогія смерті

Я залишив йому свій номер і номер Крамлі заодно.

— Усього-на-всього один дзвінок, отче.

Священик пильно поглянув на номери.

— Ми усі мешкаємо на схилі. Одначе деякі, на подив, пускають коріння. Не чекайте з моря погоди. Ваш дзвінок може ніколи так і не пролунати. Я передам ваші номери своїй помічниці, Бетті Келлі, нехай має про всяк випадок. Чому ви взялися за цю справу?

— Вона стрімголов котиться в безодню.

— Будьте обачні, аби вона не потягла вас за собою… Мені соромно зізнаватися, та все ж… Малою вона виїхала на роликах на дорогу і спинилася просто-таки в епіцентрі руху. І все це було затіяно заради сміху.

Він сяйнув на мене пильним поглядом.

— І для чого лишень я повідаю це вам?

— Моє обличчя.

— Ваше що?

— Так, моє обличчя. Я дивлюся у дзеркало, але ніяк не можу впіймати своє відображення. Один вираз змінюється іншим — навперебій, ще до того, як силкуюся його зловити. Щось на кшталт суміші маленького Ісуса і Чингісхана. Мої друзі не тямляться від цього божевілля.

Це допомогло священику перевести дух.

— Звучить, як від саванта, [108] Синдром саванта — рідкісне захворювання, за якого особистість із загальними ознаками відсталості демонструє феноменальні знання у певній сфері. чи не так?

— Щось у цьому є. Шкільні забіяки ладні були щедро всипати стусанів, тільки-но поглянувши на мене. То про що ви там говорили?

— Невже я щось?.. А, згадав, якщо жінка, котра волала, була Констанс (хоча й голос звучав дещо по-іншому), вона сипала наказами. Уявіть лишень, наказувала священику! Ба більше, призначила крайні терміни виконання. Сказала, що повернеться сюди через двадцять чотири години. Я маю відпустити усі її прогрішення, одним махом двадцять тисяч спотикань, щоб як рукою зняло. Якби ж то в моїх силах було розпоряджатися такими гуртовими відпущеннями! Повів, що варто спершу вибачити себе і благати інших про прощення, що Бог любить Й. Але вона заперечила. А тоді дала драла.

— Гадаєте, вона повернеться?

— Із голубами на обох раменах або ж із вістрями блискавиць.

Отець Реттіґан провів мене до порталу собору.

— Який вигляд вона має? Скидається на сирену, котра заманює своїм співом рокованих корабельників, аби ті потонули у морських глибинах. Невже ви той самий знедолений, приречений моряк?

— Ні, всього-на-всього людина, яка пише про пожильців Марса, отче.

— Сподіваюся, що їм поталанило більше, ніж нам. Постривайте! Милий Боже, було ще щось, що вона сказала. Вона приєднується до нової церкви. І, можливо, не повернеться більше, тож мої вуха не в’янутимуть.

— До якої церкви, отче?

— Китайської. Китайської і Граумана. Чим вам не церква?! [109] Ідеться про Китайський театр Граумана, розташований на бульварі Голлівуд (Лос-Анджелес), зведений за проектом Сіда Граумана. У ньому відбуваються прем’єри здебільшого голлівудських кінострічок. Невипадково саме перед цією будівлею вимощена Алея слави, яку прикрашають відбитки рук та ніг багатьох кінозірок.

— Для багатьох так воно і є. Коли-небудь були там?

— Дивився «Цар царів», [110] «Цар царів» — американська кінострічка Ніколаса Рея 1961 року, знята на основі біблійних розповідей про Ісуса, що повністю охоплюють Його життя — від народження до розп’яття. щоправда, зовнішній двір мене вразив значно більше, ніж сам фільм. Схоже на те, що ви збираєтеся зірватися з місця і чкурнути кудись.

— До нової церкви, отче. Китайської, храму Граумана.

— Тримайтесь осторонь слідів на сипучих пісках. Чимало грішників погрузло там. До речі, який фільм у прокаті?

— Еббот і Костелло у стрічці «Джек і бобове стебло». [111] «Джек і бобове стебло» (або «бобове дерево») — сімейна комедійна кінокартина, створена на основі відомої казки. Знята за участю найвідомішого комедійного тандему 1950-1960-хх років Бада Еббота та Лу Костелло.

— Плач та й годі.

— Плач та й годі, — я помчав щодуху.

— Пам’ятайте про хиткі піски! — докинув навздогін отець Реттіґан, коли я уже проминув двері.

Ширяючи простором міста, я почувався повітряною кулею, вщерть наповненою Величезними Сподіваннями. Крамлі методично штурхав ліктем, аби на мить втихомирити, остудити мене. Але ми за будь-яку ціну мали дістатися до іншої церкви.

— Церква! — бурчав Крамлі. — 3 якого це, цікаво, часу подвійний кіносеанс прийшов на зміну Отцю, і Сину, і Духові Святому.

— Від появи «Кінг-Конга»! Ось відколи! Тисяча дев’ятсот тридцять другого року. Фей Рей [112] Фей Рей (1907–2004) — американська кіноактриса канадського походження. Увійшла в історію кінематографа завдяки виконанню головної ролі (Енн Дерроу) в одному з найпопулярніших фільмів ХХ-го століття — «Кінг-Конг». поцілувала мене в щічку.