Рэй Брэдбери - Трилогія смерті

Здесь есть возможность читать онлайн «Рэй Брэдбери - Трилогія смерті» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Тернопіль, Год выпуска: 2019, ISBN: 2019, Издательство: Навчальна книга-Богдан, Жанр: Триллер, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Трилогія смерті: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Трилогія смерті»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Усі три романи Бредбері, що подані в цьому томі, об’єднані одними і тими самими персонажами, епохою, а головне — химерністю та непередбачуваністю подій. Загадкова смерть витає над усіма, а невблаганний фатум вибирає свої жертви тільки за йому зрозумілим алгоритмом. Аби залишитися в живих, не конче добре володіти зброєю, — таке не допоможе, бо це не класичний детектив.
Із виру приголомшливих та небезпечних перипетій головним героям допомагає вибратися саможертовність, сприйняття світу і себе з поблажливою іронією та, як не дивно, певна божевільність учинків.

Трилогія смерті — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Трилогія смерті», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Ближче до світанку, певна річ, вони можуть звалитися зі стіни, совгнути моїми повіками і зав’язнути десь у творчому відділі мозку.

— Творчий відділ! Японське бушідо! Американська тарабарщина! Якось вони відстануть від стін, сповзуть униз, як і ти, а що далі, їх кудись занесе?

— А чом би й ні? Якщо ти не притримаєш коней, то ніколи з цього не виборсаєшся.

— Постривай. Доб’ю це, — Крамлі почав жльопати. — Вкладешся з дикобразами, пролупиш очі з пандами? — він кивнув у бік зборища знімків, імен та життів. — Невже Констанс може бути там?

— Десь принишкла собі.

— Іди пополощися в душі! Я пригляну за некрологами. Коли ж вони заворушаться, здійму крик.

— А чи не перепустити нам по трохи «Маргарита» [103] «Маргарита» — один з найпоширеніших алкогольних коктейлів, який готують із текіли, лимона та цитрусового лікеру з додаванням льоду. перед тим, як закуняти?

— Думав, що та ніколи так і не запропонуєш, — відреагував я.

Розділ чотирнадцятий

Собор Святої Вібіани уже зачекався нас. У Скід Роу [104] Скід Роу — район Лос-Анджелеса, що став прихистком для кількох тисяч безхатченків. Місце маргіналів. . Самому середмісті Лос-Анджелеса. Опівдні ми попрямували на схід, оминаючи головні бульвари.

— Тобі коли-небудь випадало бачити В. К. Філдса [105] В. К. Філдс (Вільям Клод (Дукенфілдс) Філдс) 1880–1946 — американський комік, актор, фокусник, письменник. Запам’ятався своїми співчутливими ролями, попри те, що був невиправним мізантропом, особливо зневажливо ставився до собак та дітей. у стрічці «Якби у мене був мільйон»? Придбав кілька підтоптаних «Бляшанок Ліззі», [106] «Бляшанка Ліззі» — одна з перших моделей «Форда». щоби покласти на лопатки дорожніх зірвиголів. І славно! — проказав Крамлі. — Ось чому не терплю магістралі. Мені страх як кортить закатрупити когось на дорозі. Ти хоча б мене слухаєш?

— Реттіґан, — я спам’ятався. — Гадав, що знаю її.

— А бодай би ти сказився! — Крамлі злегка усміхнувся. — Та ти взагалі ні про кого ні в зуб ногою. Тобі ніколи так і не написати знакового американського роману, бо, б’юсь об заклад, не розбереш, де підсвинок, а де погній. Куди не глянь, набиваєш ціну персонажам, які варті повного пшику, а тому й вивергаєш нізвідки шляхетних принців та невинних молочниць. Хоча левова частка писак і того не утнуть, ти й так не на жарт розійшовся з цією тяганиною. Нехай реалісти підзбируюють собачі какулі.

Я не випустив ані пари з уст.

— Знаєш, у чому твій клопіт? — пробубонів Крамлі за мить, зніживши голос. — Ти любиш людей, які не заслуговують любові.

— На кшталт тебе, Краме?

Він пильно обвів мене оком.

— Усе до ладу, — зізнався він. — Щоправда, дірок у мені більше, ніж у ситі, але поки, як бач, не запався. Тримайся міцніше! — Крамлі вдарив по гальмах. — Вдома у священика — як у рідних стінах!

Я прикипів поглядом до собору Святої Вібіани — він зачахав на занедбаному Скід Роу, але всередині його ще жевріло життя.

— Святий Ісусе! — видав я. — От де годилося звести гніздечко. Ти збираєшся заходити?

— Горіти мені в пеклі, ні! У дванадцять мене виперли до сповіді: надто уже оббивав пороги неприкаяних жінок.

— Коли-небудь ще причащатимешся?

— Коли вік доживатиму. Чого чекаєш? Випльовуйся, штурпаку. Від Королеви Каліфії до Королеви Янголів.

Я виліз назовні.

— Прочитай за мене «Аве Марія», — докинув Крамлі.

Розділ п'ятнадцятий

Якраз із полудня собор сливе починав простоювати пусткою, лишень одна покутниця прихистилася побіля сповідальні. Коли священик показався, зараз же прикликав її до себе.

Угледівши його обличчя, миттю збагнув, що потрапив туди, куди слід.

Одначе, тільки-но жінка вийшла, я, здавалося, з переляку язик проковтнув, і все-таки скрався до сповідальні. Там, за віконними перемичками, бовваніла тінь.

— Слухаю тебе, сину мій!

— Даруйте, панотче! — випалив я. — Каліфія.

Ураз інші двері кабінки з розгону гупнули і розчахнулися навстіж в унісон із клятьбою. Вслід за тим я теж прочинив двері. Духівник похитнувся, наче його протаранило пострілом. Це була Реттіґан, дежавю. Ні, не вигиниста, дев’яностоп’ятикілограмова, засмагла до побронзовілості, наче у тюленів, плоть, а її тінь — викапаний скелет, плічка для пальт, флорентійський священик доби Ренесансу. Всередині нього зачаїлися кості Констанс, одначе саме тіло було обтягнене вапняною шкірою, що кольором нагадувала череп, уста священика прагли спасіння, але аж ніяк не постелі чи богомерзьких трапез. Тут був Савонарола, [107] Джироламо Савонарола (1452–1496) — флорентійський чернець, поет, прихильник філософії антимодернізму, який творив у епоху Відродження. Походив із малозабезпеченої сім’ї. Монаші обітниці прийняв через невзаємне кохання до дівчини із заможної родини. Запам’ятався радикальними проповідями щодо грішників та мирського життя. який молив Бога простити усе його невтолиме словоблуддя, і сам мовчкуватий Господь із привиддям Констанс, і дух її полум’ям випирав з його очей, і витріщався з його черепа.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Трилогія смерті»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Трилогія смерті» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Трилогія смерті»

Обсуждение, отзывы о книге «Трилогія смерті» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x