Джо Хилл - Пожежник

— А ще лікарі. Хоча професор Г’юстон, їхній провідний дослідник, загинув у великій пожежі ще минулого січня.

— Великій пожежі? — перепитала Рене. — Це означає те, про що я думаю?

— Боюсь, ліків немає, — відповів Джим. — На нашому шляху випала не одна перепона. Враховуючи одну невдачу, яка, ну, була неабияким жахіттям. Брехати я не стану. Ціла контрольна група з тридцяти інфікованих, на яких тестували один препарат, загинула у вогні. Вони всі спалахнули одне по одному, за кілька годин нікого з них не стало. Пожежа вийшла з-під контролю, поглинувши центральну медичну установу, проте вцілілі співробітники об’єкту поновили роботу у фермерському будинку. Але не хвилюйтеся. Ми повідомили, що одна з вас вагітна і вже от-от має розродитися. Коли ви очікуєте дитя?

— За моїми підрахунками, я вже кілька днів переносила, — відповіла Гарпер.

Джим скрушно захитав головою.

— Що ж, принаймні вам не довелося народжувати в дорозі. Медперсонал на острові в курсі. Вони вже й ліжко для вас підготували.

Сила, з якою на Гарпер накотило полегшення, здивувала її саму. На мить у неї навіть задрижали ноги. Якийсь непоясненний біль у м’язах, та чіпка напруга, що місяцями душила її, розчинилася... нарешті у грудях їй відлягло.

— Якщо вирушимо вже, то будемо на місці до півночі, — мовив Джим. — Туди три години дороги човном, та перш ніж відбути, ви мусите пройти всі необхідні процедури. Добра новина в тому, що ми чекали на вас. Човен уже завантажено, і він готовий до відправки.

«Що він каже?» — запитав жестами Нік.

Гарпер пояснила йому. Чоловік на ім’я Джим уважно спостерігав, насупивши брови і усміхаючись кутиком рота.

— Глухий? — перепитав він, скрушно захитавши головою, коли Гарпер відповіла ствердно. — Глухий і заражений. Деяким дітлахам просто не перестає щастити.

Чоловік присів, склавши руки на колінах, і поглянув Нікові в обличчя, а тоді голосно, повільно рухаючи губами, промовив:

— Там! Куди ти прямуєш! Повно! Дітлахів! Повно малечі! Щоб гратися!

Нік скоса дивився на Гарпер, поки вона тлумачила сказане руками. Його відповідь перекладу не потребувала. Хлопчик здійняв великого пальця вгору.

Джим задоволено кивнув і, хльоснувши, напнув на обличчя маску.

— Нумо. Застрибуйте у джип.

Гарпер йшла поряд з Пожежником. Однією рукою вона тримала чоловіка за лікоть, а в іншій несла «Портативну маму». Щоб її почули крізь раптовий порив вітру, вона підвищила голос і вигукнула:

— У мене лише два питання: коли ми зустрінемо Марту Квінн, і чи пускає вона композиції на замовлення?

Вилізаючи за кермо, Джим озирнувся до них. Крізь пластикову панель у його масці прозирнула усмішка.

— Вже зовсім скоро ви приєднаєтеся до неї.

Друге питання чоловік залишив без відповіді.

Провівши останні двадцять днів на ногах, у безперервній ходьбі, Гарпер навіть відчувала легкий переляк через стрімкий рух джипа. Її посадили спереду, поряд з Джимом. Рене та Пожежник розмістилися на задніх сидіннях, Еллі протиснулася між ними, а Нік застрибнув Рене на коліна. Разом з ними в дорогу вирушив один з вартових; щоправда, сидів він на машині ззаду, звісивши ноги і тримаючись за раму: його гвинтівка недбало погойдувалася на паску, перекинутому через шию.

Щойно Джим розвернув авто, скеровуючи його на широку гравійну стежку, яку навіть дорогою назвати не можна було, Гарпер замлоїло ще сильніше. Вони мчали по баюрах та вибоїнах, а гілляччя ялин лупило джип. Джим повідомив, що прямують вони зараз Ранішньою стежкою.

— Її було задумано як трек для велосипедистів, — промовив чоловік, немов вибачаючись. — І туристів-скелелазів. Просто це найкращий шлях до пропускного пункту, в об’їзд міста.

— Дивно, що ви досі тягаєтеся у всьому цьому спорядженні, — заговорив Пожежник, нахиляючись уперед. — Вони б мали вже повністю розібрати, як відбувається процес зараження. Луску досліджують скільки? Рік? Якщо ми дотумкали, то вони точно повинні були. Ті ваші експерти на острові.

Джим вислухав його, проте відповідати не став.

— Попіл! — вигукнув Пожежник, перекрикуючи гуркіт автомобіля. — Якщо не контактувати з попелом, то турбуватися нема про що!

— Це одна з теорій, — відказав Джим.

— Це ніяка не теорія, це факт! — відрізав Пожежник.

— Ти біолог, чи що?

— Викладав раніше в УНГ.

— Впевнений, вони будуть раді вислухати вашу думку! — гукнув у відповідь Джим. — Знайдуть вам чим зайнятися.

З тону чоловіка Гарпер не втямила, кепкує він чи говорить серйозно.