Максим Кідрук - Бот

Джеймі обожнював свою «гармату». Він узагалі не розумів, як можна користуватися автоматичними пістолетами, коли є револьвери? Револьвер дивовижно надійний: у стані повної готовності в ньому не зведено жодної пружини, цебто він може лежати роками, чекаючи колотнечі, а потім миттєво вистрелити. З револьвера можна пальнути після осічки, просто повторно натиснувши спусковий гачок (у пістолетах доводиться відводити затвор і видаляти з патронника кулю, що не спрацювала). Револьверу не потрібен запобіжник — достатньо не зводити курок, і тоді у випадку неочікуваного падіння, удару тощо, пострілу не відбудеться. Відстріляні гільзи лишаються в барабані револьвера, а не вилітають автоматично. Відповідно, вони, по-перше, не можуть потрапити в стрільця, як це часто буває при використанні пістолетів, а по-друге, не залишаються на місці стрільби, тим самим роблячи безплідними спроби точної ідентифікації зброї. Так, у револьверів є недолік — тільки шість набоїв у барабані. Але реальне життя — це не кіно, думав Джеймі Макака. На відміну від фільмів, у ньому майже не трапляється ситуацій, які не можна вирішити шістьма влучними пострілами.

Зрештою правий близнюк, ставши впівоберта до Мігеля, щось показав на мигах. Жебрак ще сильніше зблід.

— Що він каже? — дзявкнув коротун.

— В-в-він г-говорить, — затинаючись, скавулів волоцюга, — що, к-крім аль… аль… альдостерону, їм-м ще п-потрібні п-п-протигази… — Тут білобрисий знову скрутив щось пальцями. — …І цеє… аж… аж… тридцять д-дев’ять ш… ш… штук.

Низькорослий мафіозі отетерів від такого нахабства. Це було занадто.

— Шановні! — пискливо і в той же час по-театральному піднесено прорік Джеймі; Армандо зрозумів, що хлопці зараз помруть. — Ви мене задовбали. Ви без запрошення вриваєтесь у мою господу, просите якісь такі наркотики, про які я навіть не чув, на моїх очах чавите яйця моєму другові і відмовляєтесь відповідати на запитання. Ну куди це годиться?!

Після цих слів Джеймі Макака, плавно зметнувши вгору «Smith&Wesson», вистрілив, цілячись у груди правого хлопчака. Юнак трохи смикнувся, неначе злякався звуку від пострілу. Ніхто з чоловіків того не спостеріг. Та навіть якби хтось і зауважив той рвучкий порух, то нізащо не здогадався б, що замурзаний пацан ледь відвів ліву руку вбік і вигнув управо тулуб спеціально для того, щоб пропустити кулю, яка летіла акурат йому в серце. Замість розшматувати юнацькі груди, куля вилетіла крізь дальнє вікно і втонула у нічній пітьмі.

Сизий димок порохових газів розвіявся. Білошкірий шкет стримів на місці, незворушно втупившись у пігмея. Джеймі перевів погляд на підлогу, шукаючи плями крові, чекаючи, що пацан от-от притишено рохне і звалиться. Але крові не було. Малий стояв, як стовп, і Джеймі втямив, що промахнувся.

Макака скривився. Коротка волохата рука випрямилась на всю довжину, скерувавши хромоване дуло на голову близнюка, одне око заплющилось, і револьвер оглушливо бахнув удруге… Цього разу хлопчик смикнувся сильніше, на частки секунди притуливши голову до плеча. Так наче щось боляче кольнуло у нього в шиї. А тоді випростався і завмер.

— Por que coño? [75] Цей іспанський вираз приблизно означає «Якого дідька?», але значно більш нецензурний. — верескнув мафіозі.

Не згинаючи руки, Джеймі перевів револьвер ліворуч і вистрелив у другого близнюка. Результат виявився таким самим: хлопчак лишився цілим та неушкодженим.

На кілька секунд запала мовчанка, і тільки Мігель тихцем пхинькав, прощаючись із життям. Макака неспокійно йорзав на кріслі, вирячивши зжовклі очі і трохи висолопивши від здивування язика. Пігмей виглядав потішно, геть як ошукана якимось штукарем циркова мавпочка, через що Армандо не зміг стриматися і куцо посміхнувся. Та посмішка стала останньою в його житті.

Несподівано Джеймі порснув скрипучим воронячим сміхом.

— Бляха, чуваки, я розкумекав: ви мене розігруєте! Ха-ха-ха! — реготав коротун. — Це твоя ідея, чортяко? — він звів револьвер на Армандо. — Два близнюки-ґрінго — ото кльово видумав! Типу, демони з пустелі, ага? Круто, чорт забирай!.. Але холості набої ? Коли ти встиг, аміґо? — жерло «гармати» дивилося точно в око жилавого бандита.

Армандо відкрив рота, розуміючи, що треба щось швиденько говорити, бо… Та було вже пізно. Все ще продовжуючи підсміюватись, карлик натис на курок.

Гахнув постріл. Маленького Джеймі від носа до пупка забризкало теплою кров’ю. Пігмей, неабияк здивувавшись, верескливо лайнувся: