Андраш Беркеші - Агент №13

Здесь есть возможность читать онлайн «Андраш Беркеші - Агент №13» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1975, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Шпионский детектив, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Агент №13: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Агент №13»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Андраш Беркеші — один із популярних сучасних угорських письменників. Його перу належать такі відомі українському читачеві твори, як «Осіння негода», «Після негоди», «Списники». В останньому романі «Агент №13» розповідається про боротьбу угорського народу проти проникнення в країну ворожої ідеології. Події відбуваються в районі озера Балатон у кінці 60-х років.
Угорські офіцери внутрішньої служби Шалго, Кара та інші з допомогою і при підтримці місцевого населення розкривають злочинні наміри західної агентури, запобігають ідеологічним диверсіям, спрямованим проти соціалістичного ладу Угорської Народної Республіки.

Агент №13 — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Агент №13», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— А про це і я нічого не знав.

— Та й тобі не обов'язково про все знати, — відрізав Кара, кладучи у рот шматочок м'яса. — Мені, наприклад, хотілося б знати, звідки твоя золота Ліза…

— Що там про мене?.. — відгукнулася Ліза з кухні й унесла чорну каву.

Кара глянув на неї, єхидно посміхнувся:

— Мене дуже цікавить, Лізочко, звідки ви дізнались учора після обіду, що Губер поїде у Балатонфюред?

Ліза поставила на стіл кофейник і перед тим, як відповісти, метнула запитливий погляд на Шалго. Старий дав очима знак мовчати.

— Нізвідки… Просто так, відчула, — загнулась вона. — Будь ласка, ось кава. Кому скільки цукру?

Балінт був зовсім збитий з пантелику.

— Хотів би я, нарешті, знати, де ж усе-таки був Губер: у себе в кімнаті чи в Балатонфюреді? — вигукнув він.

— У Фюреді, — потвердив полковник. — Шалго просто хотів тебе пожаліти. А даремно. Погано, що слідчі втратили слід. — Він замислився, потім, помішуючи каву, говорив далі. — А втім… Я не скидаю з рахунку і Казимира. Відомо ж, як він ненавидів того німця.

— Чекайте-но, — втрутився Шалго, — а в дитбудинку сказали, хто були батьки Казимира?

— Поки що ні — довоєнний архів не зберігся. Але Домбаї шукає тих, які працювали там на початку сорокових років.

— Нащо? — здивувалась Ліза.

— Ерне — акуратна людина, — відповів Шалго. — Гадаю, зайвого не зробить.

— Убивцю Меннела слід шукати в колі його знайомих. Про цих людей потрібно знати все. Звичайно, — полковник глянув на Балінта, — варто взяти до уваги і твою найновішу версію: я вважаю її не тільки цікавою, а й достатньо ймовірною.

— Те, що вбивця — іноземець і вже встиг виїхати з країни? — запитав Балінт. — Це не моя версія: її запропонував Гейза Салаї. Вона, безумовно, цікава.

— Настільки цікава, що в Будапешті вже працюють над списками іноземців, які двадцятого і в наступні дні залишили Угорщину.

— Грандіозна робота! — забідкався Шалго.

— Авжеж. Грандіозна і клопітка. Проте може дати результати.

Рипнула хвіртка, потім почулось, як хтось обережно зачиняє її за собою. Ліза спустилася з тераси.

— Добридень, пане Губер, — голосно привіталась вона. — Дуже мило з вашого боку, що навідались до нас. — Вона пішла назустріч гостеві й подала йому руку. — Будь ласка, проходьте.

Губер ввічливо пропустив перед собою жінку і вклонився всім присутнім.

— Сподіваюсь, не заважатиму вам?

— Що ви, аніскільки! — вигукнув Шалго. — Ви нам ніколи не заважаєте. Сідайте, будь ласка.

Балінт ввічливо встав, поступаючись місцем гостеві. Німець запротестував.

— Сідайте, сідайте, — перебив його майор. — Я саме збирався вже іти.

— Чим же вас пригостити, пане Губер? — запитав Шалго. — Лізо, дорогенька! Хліб та сіль гостеві, за традицією.

— Я пригощу вас абрикосовою горілкою, — сказала Ліза. — Це справжнісінький вогонь. Варто покуштувати, пане. Бідолашний пан Меннел перед смертю випив кілька чарок і вже після третьої заспівав «Еріку» [11] Модна пісня фашистських окупантів у роки другої світової війни. .

Губер посміхнувся:

— Віктор Меннел був дужо тактовною людиною. Мабуть, він співав «Еріку», щоб не хвилювати вас.

— Як це розуміти, пане? — спитав Кара.

— Гадаю, якби він заспівав «Інтернаціонал», то це просто приголомшило б пана Шалго, чи не так?

Ліза, розставляючи на столі чарки, зітхнула:

— Боже, боже! Він дійсно був дуже тактовний! Хай йому земля пухом. Дозволите налити?

— Не заперечую.

Ліза наповнила чарки, попросила пробачення і вийшла в кухню.

Чоловіки випили. Шалго поцікавився у Губера, як ідуть переговори.

— Сьогодні увечері підпишемо угоду, — відповів Губер. — Правда, ви про це знаєте не гірше від мене.

— Дійсно, — згодився Шалго. — Я зовсім забув. Хоч професор уже й згадував про це.

— А ваші справи як просуваються? — спитав Губер полковника. — Кажуть, кількох людей уже затримано?

— Це так, пусті балачки, плітки, — відмахнувся Кара. — Та й ми не квапимось. Не така вже це проста справа — знайти голку в стіжку сіна. Мене, наприклад, уже давно непокоїть одне питання.

Губер з цікавістю глянув на полковника. Шалго скоса стежив за спокійним, непроникливим обличчям німця.

— Ніяк не збагну, — вів далі Кара, — звідки Меннел, а разом з ним, так би мовити, і ваша фірма знали про плани реконструкції фармацевтичного інституту? Я переконаний, що ви одержали точний зміст замовлення, та ще й секретні дані про ціни конкурентів. А все це було потрібно для того, щоб налагодити контакти з професором Таборі. Я впевнений, що Брауна цікавила в першу чергу не комерційна сторона справи, а особа професора. Але чому?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Агент №13»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Агент №13» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


libcat.ru: книга без обложки
Андраш Беркеши
libcat.ru: книга без обложки
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - Перстень с печаткой
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - ФБ-86
Андраш Беркеши
libcat.ru: книга без обложки
Андраш Тотис
Андраш Беркеші - Списоносці
Андраш Беркеші
Андраш Беркеши - Последний порог
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - Стать человеком
Андраш Беркеши
Андраш Беркеши - Друзья
Андраш Беркеши
Отзывы о книге «Агент №13»

Обсуждение, отзывы о книге «Агент №13» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x