— Так, почитай. Юн Суе відкопав давні справи про зґвалтування. Зараз вони з Кенсинґтоном саме їх вивчають.
Вирішивши, що спершу необхідна чашка гарної кави, Харрі попрямував до їдальні, де наштовхнувся на веселого Маккормака. Вони замовили по порції white flat [30] Кава з густою пінкою ( англ. ).
і сіли за один столик.
— Телефонували з апарату міністра юстиції. А їм телефонували з норвезького Мін’юсту. Я якраз розмовляв із Водкінсом і так зрозумів, що у вас уже є хтось на прикметі?
— Еванс Вайт. Так. Він стверджує, що у нього алібі на той день, коли, як ми думаємо, було скоєно вбивство. Ми попросили німбінську поліцію розпитати ту жінку, з якою, якщо вірити Вайту, він тоді був.
Маккормак буркнув:
— Ти бачив цього хлопця лицем у лице, Харрі. Це він?
Харрі опустив очі і втупився в чашку. Спіралі молока крутилися в каві, нагадуючи галактику.
— Дозвольте провести аналогію, сер? Ви знаєте, що Чумацький Шлях — це зоряна туманність, що налічує понад сто тисяч мільйонів зірок? І що коли з одного кінця цієї спіралі летіти до іншого зі швидкістю світла, то за тисячу років не здолати і півшляху? Я вже не кажу про те, щоб облетіти всю галактику.
— Забагато філософії зранку, Ховлі. Що ти хочеш усім цим сказати?
— Що людська душа — дрімучий ліс, який не можна спізнати за коротке людське життя. Що я уявлення не маю, сер.
Маккормак поглянув на Харрі якось тривожно:
— Ховлі, ти починаєш говорити, як Кенсинґтон. Мабуть, даремно я дозволив вам працювати в парі. У цього хлопця багато дивацтв.
Юн уставив слайд у проектор:
— У країні за останній рік було заведено понад 5000 справ про зґвалтування. Само собою, за такої кількості не можна щось шукати без статистичного підходу. Тобто перше ключове поняття для нас — «статистичні значення». Іншими словами, ми шукаємо тенденцію, яку не можна пояснити статистичними погрішностями. Друге ключове поняття — «демографія». По-перше, я шукав нерозкриті справи про вбивства або зґвалтування, де фігурують слова «задушення» або «ядуха». І знайшов дванадцять убивств і декілька сот зґвалтувань. Потім скоротив пошук, уточнивши, що жертви мають бути блондинками від 15 до 35 років і жити на східному узбережжі. Статистика і відомості з паспортних столів показують, що волосся такого кольору лише в 5 % жінок. Так у мене залишилося сім убивств і понад сорок зґвалтувань.
Юн уставив новий слайд з процентними частками і гістограмами. Він не став нічого говорити, просто дав решті прочитати цифри. Надовго запала тиша. Першим заговорив Водкінс:
— Отже…
— Ні, — відповів Юн. — Це не означає, що тепер ми знаємо щось, чого не знали раніше. Цифри ще нічого не доводять.
— Але ми можемо припускати, — сказав Ендрю. — Ми можемо, наприклад, припустити, що на волі людина, яка систематично ґвалтує блондинок і періодично їх убиває. І любить хапати їх за горло.
Раптом усі заговорили разом, і Водкінсу довелося зажадати тиші. Слово взяв Харрі:
— Чому цього не помітили раніше? У нас на руках сім убивств і 40–50 зґвалтувань, які дозволяють судити про тенденцію.
Юн Суе знизав плечима:
— На жаль, і в Австралії зґвалтування — річ буденна і не завжди привертає таку увагу, як багато хто собі уявляє.
Харрі кивнув. Він знав, що і в нього на батьківщині справи йдуть не краще.
— Крім того, більшість ґвалтівників орудують у тому місті або районі, де живуть, і не намагаються сховатися після злочину. Тому систематичної співпраці між штатами у звичайних справах про зґвалтування немає. В даному разі проблема — територіальний розкид, — Юн указав на список міст і дат. — Спочатку в Мельбурні, місяць по тому — в Кернзі, а ще за тиждень — у Ньюкаслі. Зґвалтування у трьох різних штатах за два місяці. Іноді він у каптурі, іноді в масці, мінімум раз — у нейлоновій панчосі, а інколи жертви і зовсім не бачили ґвалтівника. Місце злочину — від темних провулків до парків. Їх відвозили машиною, до них вдирались уночі додому. Коротше, ці справи ніщо не об’єднує, крім того що жертви — блондинки, були задушені і в поліції немає жодних ключів. Ага, і ще дещо. Вбивця працює дуже чисто. На жаль. Ясно, що він знищує всі свої сліди: відбитки пальців, сперму, волокна одягу, волосся, шкіру з-під нігтів жертви і так далі. Але крім цього, ніщо не вказує на серійного вбивцю: ані слідів гротескових, ритуальних дій, ані візитки для поліції типу «я тут був». За цими трьома зґвалтуваннями настав цілий рік затишшя. Якщо злочинець не скоював у цей час інших зґвалтувань. Але не схоже.
Читать дальше