Ксения Цыганчук - Кривавими слідами

– Ти коли повернешся до Рівного? – запитала патрульна. Серце стислося: вона страшенно боялася дізнатися, що Андрій не збирається повертатися найближчим часом. Він бо ж фрілансер – працює за допомогою комп’ютера та Інтернету і може кататися всією країною, що час від часу і робить, навідуючи друзів.

– Та я провтикав, запізнився на маршрутку. Падло, поїхала прямо перед самим носом! – знову гигикнув.

– Ти? Провтикав? – не повірила власним вухам Власта. Валентин відразу нашорошився. – Як тобі це вдалося?

Не гаючи часу, Валік попрохав керівництва про перерву. Поки Власта закінчувала розмову, напарник спрямував машину в бік помешкання програміста.

– Він удома? – про всяк випадок уточнив.

– Удома, – підтвердила зраділа напарниця.

Вівторок, 29 січня 2019 року. 18:29

Єгор мало не впустив кружку з гарячою кавою – шостою за сьогодні, коли побачив на порозі свого кабінету Власту з Валентином. Він саме збирався на допит до Бойка, перед цим підкріпившись тонізуючим напоєм. Двоє його колег, одного з яких патрульна вже тут бачила, із цікавістю зиркнули на новоприбулих. Видно було, що вони вже збиралися по домівках: один саме вдягав куртку, інший одягнутим чекав колегу.

Власта, у свою чергу, ніколи б не прийшла до нього знову, зважаючи тим паче на той факт, що найбільше жадала обійти Скляра в розслідуванні. Хотілося першою розкрити злочин і поставити тим самим на місце задерикуватого поліцейського. То вийшов би справжній удар по амбіціях рудого. Та склалося інакше. Без повноважень, які має Єгор, вона б не змогла здійснити задумане.

Жінка сподівалася зустріти тут Кир’яха, однак надія не справдилася. Наразі на них із Валентином дивився Скляр, із палаючими від гніву очима, готовий ось-ось вилаятися і вигнати їх обох – Власта навіть не сумнівалася в цьому.

Але патрульна помилялася. Єгор не збирався їх виганяти. Він не зрадів їхньому візиту, та зрозумів, що просто так вони б сюди не приїхали. Утримавшись від спокуси їдкого коментаря під час привітання з патрульними, спокійно поцікавився, яким побитом вони тут.

«Цій жінці таки треба в оперативники», – укотре за останні дні подумав Єгор, коли побачив, яку саме інформацію йому привезли.

Скляр скасував допит Бойка, якомога швидше залагодив усі термінові справи, зібрався, знайшов службову машину і вже о пів на дев’яту виїхав до Борисполя.

Середа, 30 січня 2019 року. 02:50

Для годиться, Єгор побурчав із приводу того, який спосіб розслідування обрала патрульна (жінка не мала права залучати до розслідування свого приятеля, навіть незважаючи на те, що його допомогою неодноразово користувалася поліція Рівного). Але, глибоко в душі, чудово розумів, що на її місці вчинив би так само – порушив би невеличке правило, якби це дало змогу впіймати злочинців.

До міжнародного аеропорту Бориспіль дісталися порівняно швидко. Якщо взагалі можна говорити про швидкість, коли ти страшенно нервуєш і тобі не терпиться поставити крапку в розслідуванні вбивства, скоєного з особливою жорстокістю. Для Скляра це справа честі не лише тому, що, як учив батько, будь-яке вбивство має бути розкритим. А й тому, що неодмінно бажав довести на новому місці: він – справжній експерт.

На щастя (принаймні в цьому випадку), у роботі охоронців порядку не буває вихідних чи нічних перерв, вони працюють цілодобово. Тож, прибувши до аеропорту, Єгор із Кир’яхом відразу попрямували до служби охорони.

Працівники аеропорту Бориспіль підтвердили відому в поліції інформацію про те, що підозрюваний, фото якого показали, і справді перебував тут вісімнадцятого січня цього року. Цій інформації Скляр та Кир’ях зовсім не здивувалися. Тільки от подальші відомості, які їм надали (і які до цього часу всі вважали правдою) не збігалися з тим, що знайшов програміст Андрій Тіток.

Скляр перечитав папери, передані йому Властою. Коли оперативники першого разу спілкувалися з прикордонниками та охороною аеропорту, вони отримали ті свідчення, які бажав сам убивця. Факти видавалися незаперечними. Відтак далі ніхто не працював у цьому напрямку.

– Розумне падло, – вилаявся своїм хрипким голосом Кир’ях.

– Базилюк, – коротко відповів Скляр. – Одне слово: колишній працівник правоохоронних органів. Гарне алібі замутив. Але тепер не відкараскається.

Зараз слідчий та оперуповноважений і досі перебували в аеропорту і не мали наміру покидати його, доки не отримають підтвердження своєї нової версії. Або ж її спростування.