Ксения Цыганчук - Кривавими слідами

У руках патрульний тримав смартфон, у якому щось розглядав і порівнював із зображенням на відео. Єгор зацікавлено глянув на екран ґаджету.

– Фотороботи, – пояснив Валік, прогорнувши кілька сторінок туди-назад.

Скляр погодився. Такі орієнтування і в них висять. Очевидно, патрульний сфотографував їх, аби краще запам’ятати обличчя. Хоч можна було б і по базі подивитися в будь-який момент. Ну гаразд, пусте. То його справи, як організувати свою роботу. Єгор узяв до рук смартфон патрульного й уважніше роздивився циганку на фотороботі. Жодних сумнівів. Вона. Задля цікавості переглянув ще кілька фото інших злочинців. Так, це всі ті, на кого висять орієнтування і в них, у міськвідділі. Погляд зупинився на одному з фотороботів. Прогорнув на наступний. Думки переключилися на інше, і вже за мить слідак знову впіймав себе на тому, що не може зосередитися на роботі. Віддав телефон Валентину.

Опитавши свідків та завершивши вивчення місця події, слідчо-оперативна група, прихопивши потерпілого для написання заяви, повернулася на Пушкіна, у міськвідділ.

Вівторок, 29 січня 2019 року. 10:55

– Що це? – зацікавився Валік, помітивши в руках Власти невідомі папери.

Він повернувся з туалету на заправці. Наразі вони знаходилися майже на виїзді з міста. Вбиральня тут така собі, проте не завжди маєш розкіш перебирати під час служби. Хоч і помив руки, та відразу потягнувся за антибактеріальним гелем для рук, який завжди мали в машині. Після кожного контакту із затриманими чи навіть із заявниками Власта з Валіком дезінфікували руки. Ніколи не знаєш, із ким маєш справу. Ця ж убиральня славилася тим, що тут часто тиняються повії, які працюють поряд, на виїзді з міста. І хоч їх неодноразово затримували, жінки завжди повертаються на так зване «робоче місце».

– Піднапрягла вчора Андрія, аби він мені знайшов якусь інформацію про фігурантів справи Вітторіно, – сумовито промовила, уважно перечитуючи. Уже вчетверте. Настрій її ще більше погіршився після ранкової зустрічі зі слідчим. – Вони заарештували Бойка, – нарешті, вирішила повідомити останні новини.

– То це він?

Валентин кинув назад до бардачка гель, добре потер руки, увімкнув двигун.

– Ну, підозрюють, що він, – Власта розповіла все, що відомо.

– Що ж ти тоді шукаєш у цих паперах, якщо вбивцю затримали?

Валік роздивлявся Власту. Вона лишалася сумною й уникала зустрітися з ним поглядом.

– Ой, сама не знаю, – зітхнула напарниця. Жінка вже зібралася відправити папери до фотороботів на заднє сидіння, як раптом замислилася.

– Що? – помітив Валік.

– Зачекай, мені дещо незрозуміло, – Власта поспіхом почала вишукувати щось серед листків А4. – Тут мала бути інформація… – Власта замовкла, зосередившись на пошуку.

Валік терпляче чекав: він не вельми був згоден з упертим бажанням Власти розкрити цю справу. А ще не погоджувався з тим, що Власта думала про Скляра: урешті-решт, він старший за званням, має набагато більше досвіду, ніж вона. Не те що йому байдуже до розслідування, але ж у них є свої обов’язки. Відтак у слідчих та оперів – свої. Тим часом напарниця знайшла потрібний листок і уважно перечитала. Поспіхом хапнула мобільний і набрала чийсь номер.

– По вулиці Дубенській, тридцять один скарга на домашнє насильство. Хто може перевірити? – почувся голос із рації.

– Гроза [21] «Гроза» – так називається кол-центр, який отримує виклик на лінію 102. , плюс [22] «Плюс» у патрульних означає «Інформація прийнята». , – прийняв виклик Валентин.

– Не приймай! – самими лиш губами попрохала Власта, проте запізно.

Напарник запитально подивився на жінку, яка чомусь надзвичайно схвильовано чекала, доки хтось відповість на її дзвінок.

– Андрію, слухай, – жінка майже втратила надію, що однокласник відповість, коли, нарешті, почула його голос. – Тут я передивляюся дані мобільних дзвінків – є певна невідповідність. Принаймні з тим, що відомо мені. Ти переконаний, що нічого не пропустив і не переплутав у процесі пошуків? – Запала тиша, поки Власта уважно слухала відповідь. Валентин тим часом прямував на виклик. – Тобто помилки бути не може?

Знову неймовірно затягнута тиша, поки напарниця слухає відповідь. Хоч Валентин і не рвався розслідувати цю справу, та йому стало страшенно цікаво, що ж дізналася Власта. Відчував, що це таки щось важливе.

– Валіку, розбираємо цей виклик, а далі мусимо дещо перевірити, – попередила, зробивши відбій.