Ксения Цыганчук - Кривавими слідами

Насправді Єгор уже підозрював, як саме скоїлася крадіжка. Хоч йому про неї наразі фактично нічого невідомо, однак схожі випадки недавно траплялися в місті. Вів розслідування Гочмановський. Якщо підтвердяться його здогади, то справу забере колега. Від цієї думки зітхнув із полегшенням.

Щойно вони дісталися місця призначення, Єгор поспіхом вийшов із машини. Після зіткнення з пішоходом на дорозі рука і досі давала про себе знати. Він хоч і наловчився обходитися однією рукою, та з двома, звісно, краще.

Патрульна машина відразу поїхала, слідчо-оперативна група, не гаючи часу, попрямувала до стріт-бару. Скляр навіть усміхнувся, побачивши жінку у формі з каре. Звісно, як могло бути інакше? Коли ти когось не хочеш зустрічати, ти обов’язково цю людину і зустрінеш. І знову в нього справа іноземця. І знову він бачить цю патрульну. І знову його намагаються вбити. «Не життя, а малина», – дратувався. Слідак почувався щасливчиком (у лапках, звичайно). Він також розумів, що і Власта не вельми горить бажанням його бачити. Особливо після вчорашньої розмови. «Ну, виходить, їй теж щастить у лапках», – подумав Єгор, і саме в цей час Власта, нарешті, його побачила.

Вівторок, 29 січня 2019 року. 08:45

Щоб не надто кидатися в очі, чоловік припаркувався трішки подалі від місця, де зупинилися патрульні зі слідчо-оперативною групою. Відтак за допомогою дзеркала заднього огляду простежив, коли Скляр зайшов до «Фортисимо». Патрульна машина відразу поїхала, але поряд залишалася ще одна. Вона тут стояла до того, як прибув Скляр.

Йому не вельми хотілося надто довго стежити за слідаком. Рано чи пізно Скляр може його побачити і про все здогадатися. Чоловік і досі картав себе за малодухість, через яку з першого разу не вдалося вкоротити тому виродку віку. Він надто злякався, коли все пішло не за планом. І та невдала спроба все ускладнює, адже Скляр тепер куди обачніший. А уважним був завжди. Чоловік знав цю навичку поліцейських: бачити, що відбувається довкола. Навіть якщо думається, що коп чимось зайнятий і не дивиться навсібіч – то всього лише здається. Слідчі, оперативники та інші поліцейські прекрасно вміють користуватися периферійним зором. А в кафе чи барі ніколи не сідають спиною до входу. Вони завжди мусять його бачити. Це в них у крові.

Коли він стежив за Скляром, ховаючись за гаражами, поряд тинялися поліцейські. Хоч вони і були вдягнуті в штатське, та цей вид людей він міг розпізнати з-поміж тисячі. Йому пофартило, що вчасно побачив їх. Убити слідака – справа не з легких.

Проте важко – не означає неможливо.

Вівторок, 29 січня 2019 року. 09:10

Як і очікував Скляр, крадійкою виявилася циганка. Тільки цього разу діяла без спільника. Подумки відзначив оперативність патрульних: зміна недавно почалася, а вони вже не лише прибули на виклик, а й устигли поспілкуватися з потерпілим. Цього разу ним виявився (о Боже!) італієць. Підозрювана діяла за відпрацьованою схемою: підсіла до одинокого іноземця і повела розмову.

– Вони випили, після того вирішили пройтися, а що сталося потім – він не пам’ятає, – повідомив Валентин.

Скляр упевнився: сталося так, як він і передбачав. Справа Гочмановського. Але про всяк випадок уточнив:

– Є відео з камер спостереження?

Патрульний показав на барну стійку:

– Власта займається цим. Мають зараз показати.

Єгор зиркнув на патрульну. Жінка прекрасно його бачила, та навмисно не дивилася в їхній бік. Перед тим, як попрямувати до патрульної, роздивився: до закладу починали прибувати відвідувачі – очевидно, за ранковою кавою. Усі спостерігали за тим, що відбувається. Звичайна поведінка людей, коли бачать копів. Єгор, нарешті, посунув до Власти, поряд із якою і знаходився постраждалий.

– Циганка та сама? – запитав у Власти після короткого привітання.

– Та сама, – сухо повідомила патрульна.

Бармени – молода дівчина і хлопець – із цікавістю та водночас деяким острахом спостерігали за роботою поліції. Однак Скляру було байдуже. Він уп’явся очима в чорно-білий екран. Іноземець сидів поряд. Власта представила його потерпілому. Як на те, виявилося, що італієць геть не знає української. «От блін! Чудово!» – зітхнув слідак. Потерпілий сяк-так володів англійською, зате Скляр не міг похвалитися гарним знанням цієї мови.

– Це та сама циганка. Тільки без спільника, – зробив остаточний висновок Валентин, який підійшов відразу за слідаком.