Чомусь згадав про Власту та Кир’яха. Із цими людьми йому на диво приємно працювати. Із Нагаєм не так. Слідак щоразу відчував на собі допитливий погляд колеги. Таке траплялося не тільки поряд із Тарасом: через закритість Єгора багато людей без жодного відчуття тактовності намагалися розпізнати по обличчю, про що він думає. І ще частіше обговорювали Єгора за спиною. Так, люди часто обурюються, коли ти не хочеш утаємничувати їх у своє життя. Наразі з усіх його знайомих (не рахуючи, звісно, Тані) тільки Кир’ях та патрульна не намагалися залізти в душу. Хоч Кир’ях інколи і міг спитати щось зайве, проте принаймні робив це прямо. Зараз Скляру не вистачало почути точки зору цих двох людей.
Бойко прекрасно розумів, що йому не довіряють. Та що він може вдіяти? Такий вже з нього препаскудний актор, провалив перевірку на детекторі брехні під назвою «Слідчий Єгор Скляр». Добре хоч куртку з пістолетом вдалося прибрати подалі.
Бойко несподівано поставив склянку на стіл. У тиші цей звук видався на диво голосним. Різким рухом розстебнув жакет і потягся правицею під кофту.
Скляр тільки і встиг здивуватися, що Бойко таки насмілився.
* * *
П’ятниця, 25 січня 2019 року. 19:25
– Ти хоч трішки відпочила за ці дні? – поцікавився Валік.
Щойно в патрульних завершилися шикування та інструктаж. Наразі вони знаходилися в довгому коридорі, уздовж якого розміщені кабінети, а на стінах висіли портрети воїнів української армії різних часових проміжків історії. Ще далі по коридору, де вони пізніше отримуватимуть зброю, висять портрети президента, прем’єра і голови ВРУ. Та найбільше завжди патрульних цікавили фотороботи кримінальників у розшуку. Сьогодні вивісили два орієнтування, які стосувалися злочинців, що втекли з в’язниці поблизу обласного центру. З’явилася інформація, що вони можуть перебувати в Рівному.
Вивчивши орієнтування, Власта та Валік попрямували на перевірку до лікаря, яку кожен патрульний зобов’язаний проходити перед зміною. Після того отримали зброю. Чекаючи на свою чергу, колеги розбилися купками в коридорі, розповідаючи один одному хто про вихідні, а хто про цікаві моменти з попередніх змін. Власта використовувала будь-яку хвилину, аби поділитися з напарником усім, що дізналася в процесі розслідування. На запитання Валентина про відпочинок лише широко всміхнулася.
– Ясно, – протяг Валентин.
Сяючі очі Власти дали відповідь за неї: то були найцікавіші дні на службі.
– Знаєш, це як перекидання м’ячика в руках: то ти впевнений, що це Віталіна Волошко разом із її коханцем, то здається, що сам Ковальчук, без неї (адже проблема в тому, що у Волошко немає мотиву, принаймні він невідомий). А ввечері ми дізналися цікаву річ: Бойко теж знає цього Базилюка, він і познайомив колись Волошко з ним.
– Тож він має вихід на нього?
– Так… Про що це вони? – зацікавилася Власта, почувши, як четверо колег захоплено щось обговорюють.
– Васько з Макаром баригу [10] Барига – так копи називають людину, яка торгує наркотиками.
вчора спіймали. У нього в машині було багато фольги, лампочки, ваги і маленькі паковочні пакети [11] Перераховані предмети використовують у своїй роботі бариги.
.
– А чув, що Андрій із Вадіком зупинили машину за орієнтуванням (сто тридцята [12] 130-та стаття: Перебування за кермом у стані алкогольного сп’яніння.
), а в чувака виявилася партія метамфітаміну [13] Метамфітамін – наркотик, який через свою високу ціну рідко зустрічається в Україні.
? – розповіла Власта.
– Серйозно? Ні, не чув. Ото підфартило. Метамфітамін! – у Валіка аж очі заблищали. – Хотів би я так!
Власта усміхнулася. Валік, хоч і був серйозним, але часом видавався підлітком, особливо коли чимось захоплювався. Зрештою, йому тільки двадцять чотири. Зовсім молодий. Два роки тому закінчив «Водник» [14] «Водник» – так мешканці Рівного називають Національний університет водного господарства та природокористування.
, отримав диплом економіста. Однак за спеціальністю працювати не пішов, подавшись відразу, наперекір татові, на службу до патрульної поліції. Із батьком у нього взагалі були дуже важкі взаємини. За розповідями напарника, Власта зрозуміла, що він ще той деспот. Патрульна здогадувалася, що саме через такого батька Валік часто буває невпевненим у собі.
Чомусь згадалося, як улітку він прийшов на службу, а на руці в нього, ближче до плеча, з’явилося татуювання – морда ротвейлера. Знизу підпис: TO CHUCK. Якраз незадовго до того захворів і помер його пес Чак. Валентин довго тоді приходив до тями. Був сам не свій місяців два точно. І навіть плакав іноді, хоч і намагався приховати. А потім зробив наколку.
Читать дальше