– Какао? – чомусь здивувався Скляр.
– Із коньяком, – повідомила Волошко якось відсторонено.
«Що в неї, бляха, зараз на думці?» – кортіло знати Єгорові. На перший погляд, здивування виявилося щирим, та…
– Хіба ви не за кермом? – не втрималася Власта.
Волошко перевела погляд на патрульну. Спершу не зрозуміла, як може стосуватися це запитання їхньої розмови. Та за мить слабко усміхнулася:
– Не переймайтеся, тут того коньяку, як кіт наплакав. До необхідних вам проміле не дотягне.
– Я точно знаю, що ви підтримували з ним зв’язок, – Скляр повернувся до справи.
Знову Власта помітила в Єгора той самий скануючий позір. Патрульна також прекрасно знала, що зараз Скляр вдався до блефу. У дійсності він і поняття не мав, чи досі спілкуються адвокат із колишнім підзахисним.
– Ви і це знаєте? – якось приречено мовила Віталіна.
«Бінго!» – очі слідчого запалали тріумфальним вогником.
Жінка відкинула лівою рукою пасмо доглянутого довгого волосся, що впало на обличчя.
– Так, ми спілкуємося, – зізналася. – Проте не часто, не думайте – запевнила поліцейських. – Раз на кілька місяців могли зустрітися та побалакати.
– Мáрко Вітторіно про це знав? – поцікавилася Власта.
– Я не зобов’язана була йому у всьому звітувати. Я ж не його річ, – Віталіна зробила перший ковток какао. Поставила горнятко на блюдце. Рука в неї здригнулася, і напій, що наповнював чашку по самі вінця, вилився, утворивши неакуратну коричневу полосу на білій порцеляні. – Хай там як, я дійсно нічого не знаю, навіть якщо і Базилюк має якесь відношення до всього цього.
– Хто з вашого близького оточення ще знайомий із Базилюком? – Власта пробувала, як і Єгор, «просканувати» обличчя підозрюваної. Поки що патрульна їй вірила.
На відміну від Скляра.
Поліцейські до своїх замовлень навіть не торкалися. Хіба Власта, так само, як і Волошко обгорнула пальцями приємну теплу склянку кавового напою.
– Сергій, – стенула плечима. – Просто якось випадково познайомилися. Тоді ми із Сергієм вечеряли в «Мелроузі». Мáрко полетів до Італії, тож ми могли провести вечір разом.
– І ви не переймалися, що вас там можуть побачити спільні знайомі? – здивувалася Власта.
Віталіна знову втомлено глянула на Власту:
– У тому «Мелроузі» практично ніколи нікого не буває. Ми знали, де вибирати місця для зустрічі.
– Ви його не кохали, правда ж? – поставив пряме запитання Скляр. – Маю на увазі, Мáрко Вітторіно.
Віталіна знову озирнулася на Ковальчука. Чоловік і досі не відводив погляду від усіх трьох. Та сама хвороблива злість в очах. Віталіні достатньо було б лише поглядом попросити, і він би зробив усе, що вона бажає. І саме в цей момент Скляр усвідомив: Сергій Ковальчук кохає цю жінку нестямно.
І будь-що зробить заради неї.
– Згадала, – Віталіна відвела погляд від коханця. – Артем.
– Що Артем? – не втямив було Скляр.
– Артем Бойко нас познайомив із Базилюком. Саме завдяки йому я стала адвокатом Базилюка.
* * *
П’ятниця, 25 січня 2019 року. 16:55
– Звідки ви знали, що вони і досі підтримують зв’язок? – Власта ледь дочекалася, коли, нарешті, змогла запитати про це Єгора. Не просто ж так він пішов на блеф. Хоч патрульна вважала його мудаком (і ніхто б ніколи не переконав її в протилежному), та не могла не віддати належне: копом Скляр був хорошим. Чоловік однозначно мав свої методи. Поводив себе аж занадто зверхньо та самозакохано, але справу свою знав. Справді є чому повчитися.
– Власто, – Скляр не стишував ходи. Наразі вони знаходилися в міському суді з метою дізнатися деталі справи про розлучення Мáрко та Ілони Вітторіно. За дві хвилини мали призначену зустріч із суддею, що вів справу, і тепер поспішали, аби вчасно потрапити, так би мовити, на прийом. – Ця жінка надзвичайно корислива. Вона «збирає» потрібні знайомства. А Костянтин Базилюк може стати колись у пригоді. Та і вона сама дуже помітна. Упевнений, такий чоловік, як Базилюк, і сам теж не проти підтримувати зв’язок із красивими жінками.
Вони зупинилися біля дверей кабінету з потрібним прізвищем судді.
– Я пішов ва-банк, Власто, і не прогадав.
Єгор ривком відчинив важкі дерев’яні двері здоровою рукою.
* * *
П’ятниця, 25 січня 2019 року. 17:00
Суддя, чоловік років п’ятдесяти з лишком, із майже зовсім посивілим волоссям, розповів цікаву річ: Мáрко Вітторіно і справді виявляв бажання врятувати шлюб. Чи знала про це Віталіна Волошко? Ну звісно, вона знала. Вона ж його адвокат. Чи в курсі був суддя, що Волошко та Мáрко Вітторіно мали стосунки? Про це було відомо всім. Але, на його погляд, Вітторіно мав більше бажання бути з Ілоною, ніж із Віталіною. Хоч і відмінний фахівець Волошко і має всі шанси для успішного майбутнього в адвокатській справі, а ще неймовірна красуня, однак Ілона Вітторіно все ж більше пасувала Мáрко. Чому?
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу