Ю Несбё - Поліція

Бельман сперся рукою об коліно і повернувся до Харрі:

— Ти що, підозрюєш нашого спільного колегу Трульса Бернтсена у тому, що він підтасував докази проти мене, Харрі?

— А ти — ні?

Здавалося, Бельман хотів щось сказати, але передумав і знизав плечима:

— Я не знаю, чим займається Бернтсен, Холе. І якщо вже чесно, гадаю, і ти цього не знаєш.

— Ну що ж. Не знаю, наскільки чесний ти, але мені дещо відомо про Бернтсена. А Бернтсену дещо відомо про тебе, хіба ні?

— Здається, ти на щось натякаєш, але я й гадки не маю, на що, Холе.

— Напевно маєш. Але це навряд чи доказово, тому не будемо більше про це. Я хочу знати, чого домагається Бернтсен.

— Твоя робота — розслідування вбивств поліцейських, Холе, а не особисте полювання на відьом щодо мене чи Трульса Бернтсена.

— А я полюю на відьом?

— Навряд чи для когось є таємницею, що у нас із тобою траплялися незгоди, Харрі. І тепер ти хочеш скористатися ситуацією, щоб завдати удару у відповідь.

— А як щодо тебе й Бернтсена? Бували незгоди? Це ж ти тимчасово усунув його через підозри в корупції?

— Ні, це зробила поліцейська кадрова рада. І це сумнівне рішення скоро буде скасоване.

— Он як?

— Насправді це моя помилка. На його рахунок надійшли гроші від мене.

— Від тебе?

— Він побудував терасу в моєму будинку, і я заплатив йому готівкою, яку він вніс прямо на рахунок. Але я зажадав повернути гроші, тому що заливка була зроблена неправильно. Тому він не включив ці гроші в податкову декларацію — не хотів платити податок з грошей, які йому не належали. Учора я відправив інформацію про це в Екокрим.

— Неправильно зроблена заливка?

— Вологість або щось іще, але запах був неприємний. Коли Екокрим виявив гроші невідомого походження, Трульс убив собі в голову, що поставить мене в складне становище, якщо скаже правду про те, звідки у нього ці гроші. У будь-якому разі в цій справі поставлено крапку.

Бельман підтягнув рукав куртки, і в темряві блиснув циферблат годинника "TAG Heuer".

— Якщо у тебе більше немає питань про кулю з мого пістолета, то у мене інші справи, Харрі. І у тебе, напевно, теж. Підготовка до лекцій, наприклад.

— Взагалі-то я нині увесь час займаюся цією справою.

— Ти увесь час займався цією справою.

— І що це означає?

— Тільки те, що ми маємо економити на тому, на чому можемо. Тому я накажу, щоб маленька альтернативна слідча група Хагена негайно припинила користуватися послугами консультантів.

— Столе Еуне і моїми. Це половина групи.

— П’ятдесят відсотків витрат на персонал. Я можу привітати себе з таким рішенням. Але оскільки група йде хибним слідом, я вже подумую над закриттям усього проекту.

— Невже ти так сильно боїшся, Бельмане?

— Боятися не слід, якщо ти найбільший звір у джунглях, Харрі. А я все ж таки…

— …начальник поліції. Дідько, звичайно ж, начальник.

Бельман підвівся:

— Добре, що ти це запам’ятав. І я знаю, що коли ви починаєте вплутувати таких відданих співробітників, як Бернтсен, то йдеться не про професійне розслідування, а про особисту помсту, сфабриковану переведеним і розлюченим колишнім поліцейським. А в мої обов’язки як начальника поліції входить захист репутації організації. Так що ти знаєш, що я відповім, коли мене запитають, чому я припинив справу того росіянина, якого убили ударом штопора в шийну артерію в "Нірвані". Я скажу, що слідство — це питання пріоритетів, а ніяких практичних дій з цієї справи вже давно не провадиться і нині воно не є пріоритетним. І хоча усі, хто має хоч якесь відношення до поліції, вже чули плітки про того, хто вчинив це вбивство, я зроблю вигляд, що їх не чув. Бо я начальник поліції.

— Це погроза, Бельмане?

— А що, мені слід погрожувати викладачеві Поліцейської академії? Доброго тобі дня, Харрі.

Харрі дивився услід Бельману, поки той рухався уздовж огорожі, застібаючи куртку. Він знав, що краще б йому помовчати. Він залишив у рукаві одну карту, яку вирішив використати у разі потреби. Але його щойно викинули, тому втрачати було нічого. Усе на кін. Він дочекався, коли Бельман заніс ногу над огорожею.

— А ти коли-небудь зустрічався з Рене Калснесом, Бельмане?

Бельман застиг, не закінчивши руху. Катрина пошукала можливі точки зіткнення Бельмана і Калснеса, але нічого не знайшла. Якби вони хоч раз укупі сплатили рахунок в ресторані, купили в Інтернеті квиток на один і той же кіносеанс, сиділи поруч у потягу або літаку, вона б це виявила. Але він застиг. Так і стояв з огорожею між ніг.